Кількість набраних балів | Індекс тривожності (ІТ), %

1 | Олександр Б. | 1 | 9 | 7

2 | Олександр Г. | 1 | 6 | 40

3 | Роман Д. | 1 | 1 | 47

4 | Леонід З. | 1 | 4 | 29

5 | Олександр М. | 1 | 9 | 38

6 | Сергій М. | 1 | 4 | 11

7 | Олександр М. | 1 | 5 | 17

8 | Віктор П. | 1 | 10 | 36

9 | Іван С. | 1 | 1 | 35

10 | Богдан П. | 1 | 7 | 43

11 | Сергій С. | 1 | 5 | 15

12 | Сергій Т. | 1 | 10 | 52

13 | Дмитро Х. | 1 | 6 | 35

14 | Андрій Ш. | 1 | 3 | 1

15 | Максим Я. | 1 | 5 | 54

1 | Марина А. | 0 | 4 | 21

2 | Алла Б. | 0 | 7 | 44

3 | Тетяна Г. | 0 | 6 | 27

4 | Анна Г. | 0 | 1 | 45

5 | Анна Д. | 0 | 5 | 12

6 | Іванна І. | 0 | 4 | 45

7 | Олена К. | 0 | 7 | 55

8 | Ірина Л. | 0 | 7 | 54

9 | Людмила Л. | 0 | 6 | 29

10 | Катерина М. | 0 | 3 | 57

За результатами дослідження можна сказати наступне.

Методика "ВИБЕРИ ПОТРІБНЕ ОБЛИЧЧЯ"

Таблиця 2.

Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Вибери потрібне обличчя"

Показник | Високий рівень тривожності | Середній рівень тривожності | Низький рівень тривожності

Кількість осіб | 5 | 14 | 6

% | 20,0 | 56,0 | 24,0

Хлопчики | 2 | 8 | 5

% | 13,3 | 53,3 | 33,3

Дівчатка | 3 | 6 | 1

% | 30,0 | 60,0 | 10,0

Таким чином, можна констатувати, що рівень тривожності в групі середній, оскільки найбільше значень припадає саме на середину шкали.

Кількість дітей з низьким рівнем тривожності переважає серед хлопчиків, високий рівень тривожності переважає серед дівчаток.

Графічно результати дослідження наведено на рисунках 2.1-2.3.

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Вибери потрібне обличчя" серед загальної кількості досліджуваних

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Вибери потрібне обличчя" серед хлопчиків

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методиками "Вибери потрібне обличчя" серед дівчаток

Методика "ВИБЕРИ ПОТРІБНЕ ОБЛИЧЧЯ"

Таблиця 2.

Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Який Я?"

Показник | Дуже висо-кий рівень самооцінки | Високий рівень самооцінки | Середній рівень самооцінки | Низький рівень самооцінки | Дуже низь-кий рівень самооцінки

Кількість осіб | 2 | 2 | 16 | 2 | 3

% | 8,0 | 8,0 | 64,0 | 8,0 | 12,0

Хлопчики | 2 | 2 | 8 | 1 | 2

% | 13,3 | 13,3 | 53,3 | 6,7 | 13,3

Дівчатка | 0 | 0 | 8 | 1 | 1

% | 0,0 | 0,0 | 80,0 | 10,0 | 10,0

Таким чином, можна констатувати, що рівень самооцінки у досліджуваній групі середній. Слід відмітити, що у 2-х хлопчиків спостерігається високий і дуже високий рівень самооцінки, у двох – низький рівень, а у трьох – дуже низький.

Серед дівчаток спостерігається по одній особі з низьким і дуже низьким рівнем самооцінки.

Інші показники відносяться до середніх.

Графічні результати дослідження наведено на рисунках 2.4-2.6.

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Який Я?" серед загальної кількості опитаних

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Який Я?" серед хлопчиків

Рис. 2.. Кількісний розподіл вибірки дослідження за методикою "Який Я?" серед дівчаток

Висновки

Дослідивши методи вивчення особистості у дошкільному віці, можна зробити наступні висновки:

1. У дошкільному віці діти починають керуватися в своїй поведінці, в оцінках, що даються собі та іншим людям, певними етичними нормами. У них формуються більш-менш стійкі моральні уявлення, а також здатність до етичної саморегуляції.

2. У старшому дошкільному віці отримують подальший розвиток мотиви спілкування, через які дитина прагне встановити і розширити контакти з навколишніми людьми. Примітно, що до природної допитливості дітей-дошкільників, заклопотаності схваленням з боку дорослих людей в старшому шкільному дитинстві додаються нові мотиви спілкування – ділові і особисті. Під діловими розуміються мотиви, що спонукають дитину до спілкування з людьми ради рішення якої-небудь задачі, особистими, – мотиви, пов'язані з внутрішніми проблемами, що хвилюють дитину (добре чи погано вона вчинила, як до неї відносяться оточуючі, яким чином оцінюють її справи і вчинки. До цих мотивів спілкування приєднуються мотиви навчання – що стосуються надбання знань, умінь і навичок. Вони приходять на зміну тій природній цікавості, яка властива для більш раннього віку. До старшого дошкільного віку у більшості дітей виникає внутрішня, мотиваційно-особистісна готовність до навчання, яка складає центральну ланку загальної психологічної готовності до переходу в наступний вік.

3. Самооцінка дитини, усвідомлення вимог, що пред'являються до неї, з'являються приблизно до трьох-чотирьох років на основі порівняння себе з іншими людьми. На порозі школи виникає новий рівень самосвідомості і вольової регуляції поведінки. Він характеризується оформленням у дитини її "внутрішньої позиції" – досить стійкої системи відносин до себе, до людей, до навколишнього світу.

4. У старшому дошкільному віці дитина навчається спілкуватися і взаємодіяти з навколишніми людьми в спільній