Вже у поточному році встановлено 1103 факти необґрунтованих заяв на відшкодування ПДВ на суму 127,3 млн грн і 135 фактів незаконного його повернення на суму 9,6 млн грн. Порушено 272 кримінальні справи.

У цій роботі виникають проблеми через невірні рішення арбітражних судів, що інколи приймаються.

Податковими органами при перевірці обгрунтованості заявлених у декларації сум до відшкодування податку встановлюється, що шляхом фальсифікації бухгалтерської звітності та використання в господарських взаємовідносинах фіктивних підприємств безпідставно збільшуються вимоги платника. Тому не підтверджена перевіркою сума не відшкодовується з бюджету. Однак, платник звертається до арбітражного суду з позовом про зобов’язання ДПІ надати висновок про суми відшкодування, що виникли при взаємодії з фіктивними підприємствами. Арбітражний суд, посилаючись на те, що підприємство не відповідає за своїх контрагентів, задовольняє позов.

Наприклад, одне зі спільних підприємств, що знаходиться на податковому обліку в Балтській МДПІ Одеської області, отримало від підприємств з ознаками фіктивності продукцію на 4,4 млн грн та необґрунтовано подало заяву на відшкодування ПДВ з бюджету в сумі 622,5 тис. грн. Арбітражний суд, посилаючись на те, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період і покупець не несе відповідальності за незаконні дії продавця, не врахував при цьому безпідставність вимог позивача на отримання відшкодування ПДВ при здійсненні товарообмінних операцій і прийняв рішення відшкодувати вказану суму. На сьогодні Балтська МДПІ подала документи до районної прокуратури для винесення протесту на це рішення суду.

Непоодинокими є випадки використання злочинними угрупованнями псевдоекспортних операцій та неправомірного використання пільг з метою незаконного відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Найбільшого розповсюдження набули такі випадки у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Черкаській областях.

Однією з найбільш привабливих для організованої злочинності сфер діяльності є зовнішньоекономічна діяльність, особливо те, що стосується використання каналів для переводу капіталів за кордон.

Результати вивчення руху фінансових потоків, які пройшли у банках України у минулому році протягом січня-липня через рахунки прибалтійських банків, засвідчили, що ЛОРО-рахунки в національній валюті використовувалися виключно як інструмент незаконного переводу коштів за межі України з метою уникнення від сплати податків.

При цьому встановлено, що переважна більшість такого роду операцій здійснюється фіктивно створеними фірмами на підставі мнимих угод, як правило нематеріального характеру.

Так, органами податкової служби було вибірково перевірено правомірність операцій за ЛОРО-рахунками на суму 1,2 млрд грн, які здійснили 153 суб’єкти підприємницької діяльності – резиденти України – у розрахунках по експортно-імпортних контрактах.

Виявлено, що 98% платежів на суму 1,1 млрд грн здійснено з рахунків 53 фіктивно створених підприємницьких структур (третиною від загальної кількості) під виглядом оплати за нібито виконані роботи, надані послуги або поставлену продукцію (товари).

Основні потоки “тіньових” коштів спрямовувалися з рахунків фіктивних суб’єктів, відкритих в акціонерних комерційних банках міста Києва – майже 720 млн грн, Сум – 56 млн грн, Донецька – 23 млн грн та 40 млн гривень. При цьому, тільки однією фіктивною фірмою “А”, рахунок якої було відкрито в одному з великих київських банків, перераховано майже 195 млн грн, а легальними суб’єктами (клієнтами цього банку) перераховано лише 21 млн грн.

Зрозуміло, що одинокі особи не можуть діяти з таким розмахом.

Завдяки тому, що 1-го серпня 2000 року введено в дію Постанову Правління Національного банку України від 25 травня № 209, якою створено перепони для таких перерахувань та введено механізм контролю з боку органів державної податкової служби, обсяги подібних перерахувань зменшилися у десятки разів.

Наприклад, загальний обіг за 23 рахунками прибалтійських банків, відкритими в акціонерному комерційному банку України у липні минулого року, склав 161,7 млн грн, а у серпні – вже тільки 16,7 млн грн, по міжнародному банку він зменшився з 46,1 млн грн до 4,2 млн грн.

Таким чином можна констатувати, що внаслідок спільних заходів НБУ та ДПА використання вказаного каналу відтоку коштів за кордон значною мірою було обмежено.

Всього ж за минулий рік, завдяки проведенню цієї роботи, попереджено відтік до “тіньового” обіг у майже 6 млрд грн.

Проте, зловмисники тут же винаходять нові схеми. Так, окремими банківськими установами практикуються схеми придбання та подальшого перерахування на закордонні рахунки іноземної валюти за дорученнями фіктивно створених фірм, що дозволяє уникнути контролю з боку податкових органів.

Насамперед, це вчиняється шляхом довільного трактування вимог Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному рахунку України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 № 127.

Наприклад, 19 фіктивними суб’єктами, які мали рахунки в одному з донецьких акціонерних комерційних банків, протягом восьми місяців минулого року незаконно придбано на міжбанківській валютній біржі та перераховано за кордон понад 500 млн дол. США. При цьому зазначеною банківською установою контракти даних суб’єктів до реєстрів, що надаються на узгодження до державної податкової інспекції, не включалися, оскільки перерахування відбувались за “нематеріальні активи” і трактувались банком як “неторговельні операції”.

Гострою проблемою залишається незаконне розміщення за межами України валютних коштів та їх повернення в Україну.

У минулому році за ст.801 КК України було порушено 332 кримінальні справи. Заходами органів податкової служби в Україну повернули 122,3 млн дол. США.

Станом на 1 березня поточного року майже 4 тисячі вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності мають прострочену заборгованість по експортно-імпортним контрактам на суму 900 млн дол. США.

У поточному році відносно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в діях яких містяться ознаки злочину, порушено 121 кримінальну справу за ст. 801 КК України. За цими справами в Україну вже