За обґрунтованими підрахунками західних експертів, витрати на надання матеріально-технічної допомоги транзитним країнам, особливо тим, що суміжні з ЄС, для організації та здійснення ними більш ефективної протидії незаконній міграції, є значно меншими, ніж ті, яких може зазнати член Союзу у разі незаконного проникнення на його територію відповідної кількості мігрантів.

4. Організація взаємодії з правоохоронними органами та спеціальними службами транзитних країн, в тому числі по лінії оперативно-розшукової діяльності, з метою проведення спільних заходів щодо знешкодження конкретних міжнародних організованих злочинних угруповань, що діють на каналах нелегальної міграції.

5. Здійснення заходів, що є аналогічними тим, які вживаються на територіях країн-постачальників нелегальних мігрантів.

Необхідно також зазначити, що поряд з вищенаведеними основними напрямами роботи західноєвропейських країн “на дальніх підступах”, аналіз наявної інформації дозволяє з великим ступенем достовірності стверджувати, що у процесі боротьби з незаконною міграцією (і з організованою злочинністю взагалі) вони використовують інші, в тому числі й “негласні” форми і методи. Про це, зокрема, можуть свідчити факти обізнаності іноземних фахівців щодо окремих аспектів криміногенної обстановки у транзитних країнах, а також непоодинокі повідомлення у зарубіжних засобах масової інформації стосовно причетності деяких національних спецслужб до проведення операцій на територіях інших країн щодо затримання окремих злочинців чи знешкодження злочинних угруповань (характерним прикладом є затримання 15 лютого 1999 р. у Кенії співробітниками турецьких спецслужб лідера Робітничої партії Курдистану А. Оджалана).

За висновками західноєвропейських експертів-аналітиків з питань боротьби з організованою злочинністю, практична реалізація концепції “роботи на дальніх підступах” є досить ефективною. Так, за їх оцінками, загальна кількість мігрантів, які нелегально потрапляли до країн-членів ЄС за останні роки, поступово зменшується з ,2 млн осіб у  р. до 400 тис. осіб у  р.

З іншого боку, зараз вже можна констатувати, що за зазначений період намітилася тенденція до активізації співробітництва України із західноєвропейськими країнами та міжнародними організаціями з питань протидії незаконній міграції практично за всіма напрямами, що, в свою чергу, є ще одним підтвердженням ефективності політики ЄС у цій галузі.

У свою чергу, аналіз ситуації, що складається навколо України у сфері боротьби з незаконною міграцією, дозволяє зробити деякі загальні висновки стосовно основних факторів, що впливають чи впливатимуть на її формування:

1. Внаслідок вжиття країнами ЄС активних заходів з протидії незаконній міграції ситуація у цій сфері безпосередньо на їх територіях в цілому контролюється та поступово стабілізується.

2. У результаті розширення ЄС, через приєднання до нього ряду суміжних з Україною країн, найближчим часом наша держава межуватиме на заході з цією європейською організацією, яка, в свою чергу, намагатиметься надійно прикрити свої східні кордони з метою недопущення проникнення на територію ЄС незаконних мігрантів.

3. У разі неспроможності вирішити завдання щодо зниження інтенсивності міграційних потоків через власну територію Україна ризикує перетворитися з транзитної країни на пункт тривалого перебування незаконних мігрантів.

З урахуванням вищевикладеного одним з пріоритетних завдань нашої держави є перенесення основних акцентів протидії незаконній міграції на роботу на “дальніх підступах” з метою зниження інтенсивності міграційних потоків та їх переорієнтації з українського на інші напрями.

Конкретні шляхи вирішення цієї проблеми потребують подальшого ретельного наукового дослідження та швидкої практичної реалізації.