Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері “відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом

Сьогодні Україна активно намагається прорватися до ринкової цивілізації. Це спрямовано на ідеалізацію нової для нашої держави суспільної системи. Перші кроки на цьому шляху супроводжуються класичними для Заходу і досі не відомими для України явищами – організованою злочинністю, тероризмом, корупцією, рекетом, вбивствами на замовлення, “відмиванням” грошей, наркобізнесом і т. ін. [1].

Організована злочинність, на жаль, стала сумною реальністю сучасного життя України. Це один з найбільш негативних факторів, що впливає на ефективність та інтенсивність процесів, які відбуваються в економіці, соціальній сфері та у політичному житті держави і завдають шкоди життєво важливим інтересам особистості, соціальної групи, суспільства.

Якщо донедавна організована злочинність в основному обмежувалася силовим розподілом матеріальних благ і сфер впливу, то нині, за допомогою корумпованих чиновників, прагне закріпитися на завойованих позиціях шляхом проникнення до державних владних структур або підкупу влади для здійснення діяльності на свою користь. Це, з одного боку, створює для організованої злочинності умови щодо необмеженого розширення сфери впливу на всі ділянки суспільного життя. З іншого боку, величезний фінансовий потенціал злочинного угруповання – це можливість безкарно застосовувати у більш широких масштабах найбільш суспільно небезпечні форми діяльності, насамперед, насильницькі та нові види злочинної діяльності (рекет, фіктивне підприємництво, порушення порядку випуску цінних паперів, фіктивне банкрутство, приховування прибутків від оподаткування, незаконне вивезення товарів і продукції за кордон, таємне розміщення валюти в іноземних банках та ін.). Результат є очевидним: деградація і розвал державних структур системи правових та моральних засад життя суспільства, перехід реальної влади до рук кримінальної еліти з усіма найгіршими внутрішньо- та зовнішньополітичними наслідками. Злочинне використання державних структур в інтересах персонального збагачення та посилення влади певних осіб веде до розчарування та повного зневірення населення. На цьому фоні у певної частини населення, особливо серед молоді, виникає впевненість у можливості легкого та швидкого збагачення, в тому числі й протиправним шляхом.

Серед механізмів, що використовуються для реалізації передумов організованої злочинності, можна назвати такі:

реалізація продукції за кордон, виготовленої на основі державної власності, без повернення прибутків державі;

монополізація окремих галузей економіки, виробництва;

створення комерційних структур, статутних фондів та інших капіталів, природа яких не контролюється;

створення інших можливостей для швидкого обігу капіталу і збільшення його початкового розміру в десятки разів;

фізичне усунення конкурентів, які найбільше не влаштовують, або таких, які багато знають;

привернення уваги суспільства, державних, правоохоронних, контрольних структур до інших проблем: політичних, національних, релігійних, що дозволяє “в тіні” ажіотажу навколо них функціонувати “тіньовій” економіці, корупції, організованим злочинним угрупованням.

Накопичення організованими злочинними угрупованнями (далі – ОЗУ) капіталу відбувається, переважно, внаслідок цілеспрямованого використання в корисливих цілях значної частини національного багатства в ході зміни форм та суб’єктів державної власності, а також прямого протизаконного його відторження і привласнення.

Крім того, організована злочинна система цілеспрямована на кримінальний розподіл суспільного продукту, духовних благ завдяки опанування ключових позицій у виробництві, управлінні, економіці в цілому. При цьому економічним ядром організованої злочинності є “тіньова” економіка.

Основною метою діяльності злочинних організацій (незаконна торгівля зброєю, незаконний ігорний та наркобізнес, фінансові шахрайства, інша протиправна діяльність) є отримання надприбутків. Проте, отримавши їх, у злочинців виникає проблема, яка полягає в тому, що незаконно отримані кошти потрібно якимось способом легалізувати (“відмити”), тобто надати їм законного “вигляду”. Інакше зникає доцільність організованої злочинної діяльності, “відмивання” зазначених прибутків сприяє зміцненню та її зростанню.

Виступаючи на Конференції країн-членів Ради Європи з проблем “відмивання” грошей у країнах з перехідною економікою (Страсбург, 29 листопада – 1 грудня 1994 р.), керівник Групи міжнародних фінансових дій (GAFІ) Е. Янг вказала на негативні наслідки “відмивання” грошей організованими злочинними угрупованнями:

у злочинців створюється відчуття безкарності, що робить злочин привабливим заняттям, а високий рівень злочинності, перш за все організованої, підриває підвалини суспільства та загрожує правовим нормам;

злочинні організації отримують можливість фінансувати свою подальшу діяльність;

неконтрольоване використання злочинними організаціями фінансових установ врешті-решт завдає шкоди всій фінансовій системі, особливо у країнах з економікою, що розвивається;

зосередження економічної та фінансової влади в руках злочинних організацій в результаті може підірвати національну економіку цих країн та демократичні системи їх влади і управління [2].

У цілях “відмити брудні” гроші та перевести їх до легальної економіки ОЗУ використовують банківську систему, біржі, аукціони, ринок нерухомості, спільні підприємства, інші комерційні структури, використовують найрізноманітніші способи та методи.

Процес “відмивання” грошей ОЗУ може включати десятки фінансових операцій, що використовуються для приховування первинного джерела їх походження. До найпоширеніших з них належать:

1. Розміщення великих сум готівкою на банківських рахунках;

2. Купівля з подальшим перепродажем товарів мистецтва, предметів розкоші та старовини;

3. Трансформація готівки у цінні папери, акції, пластикові картки та дорожні чеки;

4. Придбання офшорних компаній, торговельних фірм і комерційних банків;

5. Міждержавний переказ коштів з використанням міжнародних електронних мереж;

6. Відкриття фіктивних рахунків чи несанкціоноване використання рахунків фірм, що мають надійну репутацію і т. ін.

Відомі різні способи “відмивання” – це торгівля, паралельні операції з грошовими коштами, контрабанда, фіктивний бізнес, використання страхових компаній та офшорних банків.

“Відмивання” грошей організованими злочинними угрупованнями з використанням банківських установ полягає в тому, що гроші, які опинилися у банківській системі, проводяться через різноманітні компанії та багаточисельні банківські рахунки для того, щоб укрити джерело їх походження. Чим більший ланцюг рахунків, тим складніше відстежувати шлях коштів.

Методи, за допомогою яких злочинці використовують банківські структури, включають: смерфінг – перетворення готівки на фінансові