3. Фактичною підставою для настання адміністративної відповідальності є споєння правопорушення.

Поняття “правопорушення” сформульовано в КпАП. Згідно з ним адміністративним правопорушенням визнається протиправна. Винна дія чи бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення тягне за собою юридичні ознаки: протиправність, винність, відповідальність.

Визначальною з названих ознак є поняття діяння, забороненого адміністративним законодавством. Воно має два аспекти поведінки: дію (активне порушення законних вимог) і без дія (пасивне невиконання передбачених законодавством обов’язків).

Важливою ознакою є суспільна небезпека (антигромадське діяння, що завдає шкоди громадянам чи державі). Адміністративне правопорушення завжди є протиправним (чітко заборонено законодавством).

Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до її поведінки та наслідків.

АП надає великого значення складові адміністративного правопорушення. Лише за наявності всіх складових правопорушення особа може бути притягнута до відповідальності.

Отже, склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:

об’єкт;

об’єктивну сторону;

суб’єкт;

суб’єктивну сторону.

Об’єкт адміністративного правопорушення – це сукупність відносин, що охороняється правом, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення. Об’єктом може виступати здоров'я, честь і гідність людини. Тобто об’єктом виступають конкретні норми, приписи, вимоги закону і т.п. Об’єктивна сторона знаходить вияв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом.

Суб’єктом виступають громадяни чи посадові особи. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, що досягли 16 років. Посадові особи підлягають відповідальності за правопорушення пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері порядку управління, громадського порядку, здоров'я населення і т.п. Тобто вони несуть відповідальність і за неналежне забезпечення виконання певних правил підлеглими особами.

Суб’єктивна сторона охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушення. Правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності. Вчиненим умисно – якщо особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Однак, тільки за наявності складу злочину (правопорушення), особа може бути притягнута до відповідальності.

4. Адміністративна відповідальність слід розуміти застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, що вчинила правопорушення.

Суб’єктами адміністративної відповідальності виступають як фізичні особи, так і колективні утворення.

Обставини, що пом’якшують відповідальність:

щире розкаяння винного;

відшкодування збитків;

вчинення правопорушення при сильному душевному хвилюванні;

вчинення неповнолітнім;

жінкою, що є вагітна чи має дитину до 1 року.

Обставини, що обтяжують вину:

продовження протиправної поведінки;

втягнення неповнолітнього в правопорушення;

групове вчинення;

в стані сп’яніння;

в умовах стихійного лиха.

Адміністративне стягнення – захід відповідальності, що застосовується з виховною метою особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження споєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Види адміністративних стягнень закріплено в КпАП (ст. 23-32):

попередження (за незначні порушення);

штраф;

оплатне вилучення предмета;

конфіскація предмета;

позбавлення спеціального права (до 3 років);

виправні роботи (до 2х місяців із відрахуванням 20%);

адміністративний арешт (до 15 діб крім вагітних жінок, неповнолітніх та інвалідів І і ІІ груп).

Для належного забезпечення адміністративного провадження у справах здійснюють процесуальні заходи, метою яких є припинення правопорушення:

адміністративне затримання (не більше 3 годин, в окремих випадках до рішення судді);

особистий огляд (однієї статі);

огляд речей (складається протокол);

вилучення речей і документів;

Систему органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення визначено КпАП:

адміністративні комісії при виконкомах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад;

виконкоми селищних, сільських рад;

органи внутрішніх справ, державних інспекцій;

районні (міські) суди;

посадові особи уповноважені на це КпАП.