Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Господарський процесуальний кодекс України не містить поняття “неналежний позивач” і не передбачає права господарського суду вирішувати питання щодо обґрунтованості позивних вимог інакше як у засіданні господарського суду.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу. Слід зазначити, що у випадках, коли відособленим підрозділам, створеним юридичними особами, статутом, положенням або дорученням надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі, такі відособлені підрозділи мають право від імені юридичної особи вживати заходи досудового врегулювання спору, подавати в господарський суд позви, надсилати відзиви на позовні заяви, звертатись із заявою про перевірку рішення ухвали, постанови суду у порядку нагляду, здійснювати інші процесуальні дії. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справ є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь особи.

Вирішуючи питання чи є відділ, управління або інший виконавчий орган ради юридичними особами, господарському суду слід витребувати від відповідного відділу (управління, іншого виконавчого органу) належним чином затверджене положення. В якому має міститися й припис щодо правового статусу цього структурного підрозділу.

Так, в разі реєстрації місцевих осередків об’єднань громадян вони не набувають статусу юридичної особи, і тому спори за їх участю підвідомчі господарському суду лише за умови, якщо статутом об’єднання громадян місцевому осередку надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони у справі. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є громадське об’єднання, від імені якої діє місцевий осередок.

З огляду на вимоги статей й і 21 Господарського процесуального кодексу України профспілки можуть бути учасниками судового процесу лише за наявності у них статусу юридичної особи.

Сторони користуються рівними процесуальними правами. Вони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому Господарському процесуальним кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК.

Сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Вживати заходів до всебічного, повного і та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позивних вимог за мови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитися від позову або зменшити розмір позивних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає відмови від позову зменшення розміру позовних вимог. Визнання позову відповідачем, якщо це дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Також господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою. До участі у справі іншого відповідача. Клопотання про залучення до участі в справі іншого відповідача може бути задоволено за умови вжиття щодо нього заходів досудового врегулювання спору. Залучення до участі у справі відповідача з ініціативи господарського суду може здійснюватися незалежно від додержання порядку досудового врегулювання спору.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново. Господарський процесуальний кодекс України не надає господарському суду право змінити позивача, тому, якщо уступку вимоги здійснено з порушенням законодавства у позові іншої особи слід відмовити.

Статтею 25 ГПК передбачена можливість процесуального правонаступництва в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні в наслідок реорганізації підприємства чи організації, Господарський суд в такому випадку здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов’язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були обов’язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін з умови вжиття заходів досудового врегулювання спору. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи. Які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її заяви, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Клопотання