враховуючи його спорідненість з договором майнового найму). Безоплатність цього договору є суттєвою ознакою, що відрізняє його від договору майнового найму. Іншою особливістю є те, що договори безоплатного користування майном залежно від суб'єктивного складу можуть бути реальними і консесуальними і відповідно односторонніми і двосторонніми.
Коли наймодавцем виступає громадянин, то такий договір є реальним, бо він вважається укладеним з часу передачі майна, а не з моменту домовленості про його передачу. За таким догово-ром одна сторона має права, а друга — обов'язки, що свідчить про його односторонність. Якщо наймодавцем виступає органі-зація, то договір може бути і реальним, і консесуальним. За консесуальним договором права і обов'язки сторін виникають з часу досягнення згоди про передачу майна в користування, а сама передача цього майна може не збігатися з моментом укла-дання договору. Консесуальний договір належить до категорії двосторонніх договорів, оскільки сторони його зв'язані взаєм-ними правами і обов'язками.
(Договір безоплатного користування майном має широке за-стосування. Між громадянами цей договір укладається для на-дання, як правило, побутових послуг; між організаціями і гро-мадянами він є правовою підставою безоплатного користування книгами, спортивним інвентарем, музичними інструментами. На підставі договору між організаціями здійснюються міжбібліотеч-ний обмін книгами, передавання експонатів для виставок.
Підприємства, кооперативи мають право надавати безоплатно в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям, ус-тановам і громадянам будинки, споруди, устаткування, транс-портні засоби, інвентар.
Предметом договору можуть бути тільки індивідуально визна-чені і неспоживні речі, бо із закінченням чи розірванням дого-вору мають бути повернені ті самі речі з урахуванням нормаль-ного зносу.
Форма і строк договору. До форми договору безоплатного ко-ристування майном ставляться вимоги, передбачені статтями 44, 46, 257 ЦК України. Істотною умовою договору безоплатного ко-ристування майном є його строк. Строк залежить від складу учас-ників і предмета договору. Строк договору між громадянами за-коном не визначений, тому такий договір може бути укладений на будь-який строк. Між організаціями строк договору не пови-нен перевищувати одного року, якщо законодавством не вста-новлено інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він вважається укладеним на один рік. У разі укладення договору без зазначення строку кожна з сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за один місяць, а в договорі з приводу користування бу-динками або нежилими приміщеннями — за три місяці. Якщо жоден з учасників такого договору не заявить про відмову від нього, договір вважається припиненим по закінченні року (ст.325). Договір безоплатного користування майном, укладений без за-значення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої перейшло право власності (право повного господарського відан-ня або оперативного управління) на це майно (ст.ЗЗО ЦК Украї-ни). Отже договір, укладений на певний строк, зберігає свою чинність і для нового власника до закінчення цього строку.
Права і обов'язки сторін. За договором безоплатного користу-вання майном наймодавець зобов'язаний передати майно най-мачеві. Законом (ст.326 ЦК України) такий обов'язок покла-дається лише на організацію за консесуальним договором. Якщо організація не надасть обумовлене договором майно, друга сто-рона вправі вимагати відшкодування збитків, яких вона зазнала внаслідок витрат, втрати або пошкодження майна, викликаних невиконанням договору, тобто відшкодуванню підлягають лише прямі збитки; не одержані наймачем доходи наймодавцем не відшкодовуються.
Невиконання громадянином свого обов'язку надати в безоп-латне користування майно не тягне за собою будь-яких наслідків, тому що без фактичної передачі обумовленого майна договір вважається не укладеним (реальні договори). Договору не існує, і тому немає підстав говорити про відповідальність. За догово-ром безоплатного користування майном наймодавець зобов'яза-ний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам дого-вору і призначенню майна (частина перша ст.262 ЦК України). У разі порушення цього обов'язку він несе відповідальність за недоліки переданого майна. Причому наймодавець за догово-ром безоплатного користування майном відповідає тільки за такі недоліки, які він навмисно або з грубої необережності не за-стеріг при передачі майна (ст.327 ЦК України). Отже, за необу-мовлені наймодавцем недоліки майна внаслідок його простої не-обережності відповідальність не настає.
Одержане наймачем майно використовується ним для особис-тих потреб, але за згодою наймодавця він вправі надати це май-но у користування третій особі, залишаючись відповідальним перед наймодавцем (ст.328 ЦК України).
Допускається дострокове розірвання договору за ініціативою наймодавця у випадках, коли друга сторона користується май-ном не відповідно до договору чи призначення майна або на-вмисно чи з необережності погіршує стан майна, а також коли наймач без згоди наймодавця передав майно третій особі (ст.329 ЦК України).
Крім загальних підстав припинення зобов'язань, договір без-оплатного користування майном припиняється також у разі смерті громадянина або припинення юридичної особи, що брали участь у договорі (ст.331 ЦК України). Це правило діє незалежно від того, який учасник (наймодавець чи наймач) припинив своє існу-вання, а також від того, чи був договір укладений на строк, чи без зазначення строку.