Порядок розгляду цивільно-правових спорів з участю юридичних осіб регулюється цивільно-процесуальним правом.

Всі перелічені ознаки юридичної особи тісно по-в'язані між собою і повинні розглядатися в сукупності, взаємодії, хоча кожна з цих ознак виконує різну роль у визначенні функціональної діяльності юридичної особи.

Здійснюючи функції суб'єкта цивільних правовідно-син, юридична особа повинна мати й такі властивості, як правоздатність і дієздатність.

Правоздатність юридичної особи. У порівнянні з пра-воздатністю і дієздатністю громадян правоздатність і діє-здатність юридичної особи має свої особливості.

У громадян спочатку виникає правоздатність і лише через деякий час, при досягненні повноліття (або рані-ше, за умови укладення шлюбу), дієздатність. Для юри-дичних осіб розрив у часі при виникненні правоздатнос-ті і дієздатності неможливий. Правоздатна, але не дієзда-тна юридична особа не могла б не тільки виконувати цивільні права і обов'язки, а була б неспроможною й набувати їх. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає одночасно, що дає можливість законодавцеві ототожнити терміни правоздатність і дієздатність юридичної особи і говорити лише про правоздатність такої особи.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених зако-нодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. Дер-жавна реєстрація юридичних осіб здійснюється у викон-комі місцевої ради народних депутатів чи в держадмініс-траціях.

Всі громадяни мають рівну правоздатність. Юридичні особи такої рівності не мають. Кожна юридична особа має правоздатність, яка визначена в її статуті або перед-бачена законом. Тому інколи її називають спеціальною. У рамках своєї правоздатності юридична особа може ви-конувати різні види діяльності, що не суперечать меті її створення і не заборонені законодавчими актами.

Державні підприємства, наприклад, володіють, кори-стуються і розпоряджаються майном на правах повного господарського відання, а державні установи - на правах оперативного управління.

Як і громадянин, юридична особа може бути обме-жена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження цивіль-них прав може бути оскаржено в суді чи арбітражному суді.

Цивільну правоздатність юридичної особи здійсню-ють її органи управління. Ці органи можуть бути єдино-начальними (директор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори). Можливі випадки поєднан-ня єдиноначальних і колегіальних начал управління. Найчастіше це притаманно кооперативним організаціям. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори. Голова кооперативу здійснює керівництво поточ-ними справами і приймає рішення з питань, не віднесе-них до виключної компетенції загальних зборів чи зборів уповноважених.

Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи.

Види юридичних осіб. Порядок виникнення реорганіза-ції, та ліквідації юридичної особи. Поділ юридичних осіб на види може здійснюватися за різними ознаками. Ана-лізуючи закони України «Про власність», «Про підприє-мництво», «Про підприємство» та деякі інші можна дій-ти висновку, що в залежності від того, якою є мета дія-льності, законодавець розрізняє комерційні й некомерційні юридичні особи.

До комерційних юридичних осіб відносяться ті, які виникають заради досягнення прибутку. Такими особа-ми є господарські товариства, виробничі кооперативи, державні підприємства.

Некомерційними юридичними особами вважаються ті, які не мають на меті одержання прибутку. Такі юридич-ні особи виникають для задоволення певних потреб гро-мадян (наприклад, у житлі, гаражах тощо) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропа-гандистські та інші невиробничі функції. До некомерційних юридичних осіб відносяться споживчі кооперати-ви, громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди. Некомерційні юридичні особи можуть займатися виробничою та торговельною діяльні-стю, пов'язаною з досягненням цілей, заради яких вони утворені, і яка збігається з цими цілями.

В залежності від ступеня майнової відокремленості можна виділити такі види юридичних осіб:

юридичні особи які знаходяться у зобов'язальних відносинах з їх засновником (власником), (господарські товариства, виробничі і споживчі кооперативи, орендні підприємства, колективні підприємства, господарські об'єднання юридичних осіб тощо);

юридичні особи, які перебувають в речових відноси-нах з їх засновниками (власниками), державні та інші підприємства, засновані на праві повного господарсько-го відання, казенні підприємства, засновані на праві оперативного управління;

юридичні особи, які вступають в немайнові відноси-ни з їх засновниками (громадські організації, релігійні організації, благодійні та інші фонди).

В залежності від участі держави в створенні юриди-чних осіб можна виділити державні і недержавні юриди-чні особи.

В свою чергу, державні юридичні особи можна кла-сифікувати в залежності від джерел фінансування:

юридичні особи, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні й оборот-ні засоби та самостійний баланс (державні підприємства та державні організації);

юридичні особи, що перебувають на державному бю-джеті і мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (установи та інші державні організації);

юридичні особи, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний ба-ланс.

Звичайно, можливі й інші варіанти поділу юридич-них осіб.

Для утворення юридичної особи передусім потрібні засновники. Засновниками можуть бути: власники май-на або уповноважені власником майна органи, а у перед-бачених законодавчими актами випадках - не власники, а інші особи.

У залежності від того, хто є засновником юридичної особи, встановлені такі способи їх утворення: розпоряд-чий, нормативно-явочний, дозвільний, договірний.

Розпорядчий порядок утворення юридичної особи поля-гає в тому, що компетентний орган державної влади або управління приймає рішення (розпорядження) про створення організації - юридичної особи - і затверджує її статут чи положення про неї.

У розпорядчому порядку створюються державні юри-дичні особи.

Нормативно-правовий порядок полягає в тому, що умо-ви створення юридичної особи зафіксовані в законодав-чому акті у вигляді загального дозволу держави. Для ут-ворення конкретної юридичної особи потрібна відповід-на ініціатива її засновників і реєстрація її у відповідному органі. У такому порядку виникають недержавні юриди-чні особи.

При реєстрації цих юридичних осіб перевіряється до-тримання їх засновниками чинного