законодавства. Якщо буде виявлено невідповідність установчих документів чинному законодавству, то в реєстрації цих юридичних осіб може бути відмовлено. Відмову в реєстрації юриди-чної особи можна оскаржити в судовому порядку.
Дозвільний порядок утворення юридичної особи пе-редбачає наявність ініціативи засновників і дозволу від-повідного органу чи підприємства. Наприклад, підпри-ємство може бути створене в результаті відділення із складу діючого підприємства. Дозвільний порядок засто-совується при створенні юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з грошово-кредитним обігом, здоров'ям гро-мадян, одержанням ними освіти, і в інших, передбаче-них законодавством, випадках.
Договірний порядок утворення юридичної особи засто-совується тоді, коли громадянин або юридичні особи добровільно об'єднуються для досягнення певної мети. Свідченням такого об'єднання є належним чином офор-млений установчий договір. У такому порядку виника-ють різноманітні господарські асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств.
Незалежно від порядку утворення юридичної особи, всі вони повинні мати установчі документи - правову основу своєї діяльності. Установчими документами юри-дичної особи є: розпорядчий акт, статут (положення);
установчий договір і статут; протокол зборів тощо.
Установчий договір юридичної особи укладається між її засновниками. У випадках, передбачених законо-давчими актами, юридична особа може діяти на основі положення про організації відповідного виду.
В установчих документах повинні зазначитися най-менування юридичної особи, місце її знаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція органів, а також міститися інші відомості, передбачені законодавчими актами про юридичні особи відповідного виду.
Установчі документи можуть містити й інші рек-візити, які не суперечать законодавству.
В установчому договорі засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності по її утворенню, умови передачі в її володін-ня, користування, розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу заснов-ників з її складу.
Установчий договір заключається його учасниками, а статут затверджується.
Стадію розробки і затвердження установчих докумен-тів можна назвати підготовчою стадією утворення юри-дичної особи. Після неї наступає реєстраційна стадія.
Реєстраційна стадія бере свій початок із звернення засновника до компетентного органу із заявою про дер-жавну реєстрацію юридичної особи. Органами, що реєс-трують юридичні особи, є виконкоми районних (місь-ких) Рад народних депутатів, а також Міністерство юс-тиції України чи його органів на місцях, яке реєструє новостворені громадські організації як юридичні особи.
У випадках, передбачених законодавчими актами, досить однієї стадії - реєстраційної. Юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.
Від юридичної особи слід відрізняти її філіали і пред-ставництва.
Філіалом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцем її знаходження і здійснює всі або частину її функцій.
Представництво - це відокремлений підрозділ юри-дичної особи, розташований поза місцем її знаходження. Він здійснює захист і представництво інтересів юридич-ної особи. Філіали і представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичною особою, яка їх створила, і діють на основі затвердженого нею по-ложення.
Керівники філіалів і представництв призначаються юридичною особою і діють на основі виданої їм довіре-ності.
Від філіалів і представництв слід відрізняти дочірні організації (підприємства). Дочірньою організацією може визнаватися така організація, яка створена як юридична особа іншою організацією шляхом передачі їй частини свого майна у повне господарське відання або оператив-не управління для досягнення цілей, визначених заснов-ником.
Вона не відповідає по боргах своєї основної органі-зації, а ця остання - по боргах дочірньої організації.
Припинення існування юридичної особи відбуваєть-ся шляхом реорганізації або ліквідації.
При реорганізації відбувається припинення існування юридичної особи, за винятком реорганізації шляхом ви-ділення, з переходом її прав і обов'язків до іншої юри-дичної особи у порядку загального правонаступницгва.
Підставами реорганізації може бути рішення заснов-ників або органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Реорганізація може відбу-ватися примусово у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Законодавством можуть бути встановлені й інші підстави реорганізації.
Реорганізація може здійснюватися в різних формах:
шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетво-рення.
При злитті юридичних осіб майно і немайнові права й обов'язки кожної з них переходять де новоствореної юридичної особи.
При приєднанні одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, при цьому до остан-ньої переходить майно приєднаної особи. Таким чином, одна юридична особа припиняє свою діяльність, а інша продовжує існувати, але вже в розширеному складі.
При поділі юридичної особи її майно переходить до нововиниклих на її базі юридичних осіб у відповідних частинах. Поділ призводить до виникнення двох або більше нових юридичних осіб.
При виділенні юридична особа не припиняє своєї ді-яльності, але з її складу виділяється нова юридична осо-ба. Якщо при приєднанні існуюча юридична особа збільшується, то при виділенні реорганізована юридична особа зменшується.
При перетворенні юридичної особи з одного виду в інший до нововиниклої юридичної особи переходить майно попередньої юридичної особи:
Майно переходить до свого правонаступника в день підписання передаточного балансу, якщо інше не перед-бачене законом або постановою про реорганізацію.
Засновники юридичної особи або орган, який при-йняв рішення про її реорганізацію, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів тієї юридичної особи, що реорганізовується.
При ліквідації юридична особа припиняє свою дія-льність без правонаступництва. Майно ліквідованої юри-дичної особи не переходить до інших суб'єктів як ціліс-ний комплекс.
Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.
Підставами добровільної ліквідації юридичної особи можуть бути
рішення вищих або уповноважених ними органів (на цій підставі ліквідуються корпорації, об єднання грома-дян, профспілкові, релігійні та інші громадські організації);
рішення органів або осіб, які створили юридичну особу (на цій підставі ліквідуються установи);
закінчення строку, на який створено юридичну осо-бу, або досягнення цілей, заради яких вона створена (на цій підставі можуть ліквідуватися споживчі коопе-ративи).
Юридичні особи можуть бути добровільно