Реферат на тему:

Захист цивільних прав

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її мож-ливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав, Воно виходить із конституційного положення: "Пра-ва і свободи людини і громадянина захищаються су-дом" (ст. 55 Конституції України).

У разі порушення цивільних прав конкретної осо-би їх захист здійснюється в порядку цивільного су-дочинства. Так, згідно з цивільно-процесуальним законодавством будь-яка заінтересована особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися доі суду за захистом порушеного або оскарженого права

Чинним законодавством передбачено такі способи захисту цивільних прав особи:*

визнання права (скажімо, права власності на певну річ);*

відновлення становища, яке існувало до момен-ту порушення права, та припинення дій, що порушували права (наприклад, винна особа, яка внаслідок протиправних дій пошкодила майно іншої особи, повинна відновити це майно та припинити протиправну поведінку); присудження до виконання обов'язку в натурі (приміром, автотранспортне підприємство відпо-відно до договору не надало автомобіль під за-вантаження товару вантажовідправникові, тому останній має право через арбітраж вимагати на-дання відповідних транспортних засобів);* 

припинення або зміну правовідношення (на-приклад, із закінченням строку договору остан-ній втрачає чинність);*

компенсацію моральної шкоди;*

стягнення з правопорушника збитків, а у випад-ках, передбачених законом чи договором, — не-устойки (штрафу, пені);*

інші способи.  

Зазначені способи захисту цивільних прав реалі-зуються з допомогою спеціальних засобів. Серед них передусім слід відзначити позовні, оскільки захист прав особи здійснюється через подання позову до суду (в разі, коли однією зі спірних сторін є грома-дянин, колективне сільськогосподарське підприєм-ство) чи арбітражного суду (коли спірними сторона-ми є юридичні особи). Іноді є можливим адміністра-тивний порядок захисту прав через звернення до відповідних адміністративних органів. Захист ци-вільних прав у випадках та в порядку, передбачених законодавством України, здійснюється також това-риськими і третейськими судами, профспілковими та іншими громадськими організаціями.

Крім спеціальних засобів захисту прав особи, ци-вільне право допускає виняткові засоби, до яких на-лежать необхідна оборона і крайня необхідність.

Необхідна оборона є вчиненням певних дій з ме-тою захисту інтересів чи прав особи, яка захищаєть-ся, або іншої особи, інтересів суспільства або держа-ви від суспільне небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зу-мовлені потребою негайного відвернення чи припи-нення посягання. Перевищення меж необхідної обо-рони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обста-винам захисту, тягне за собою відповідальність ли-ше у випадках, спеціально передбачених кримі-нальним законодавством України. Шкода, завдана нападникові внаслідок таких дій, не підлягає по-криттю.

Крайня необхідність — збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобі-гання більшому правопорушенню. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, за загальним прави-лом, має бути компенсована тим, хто її заподіяв. Але за певних обставин суд може зобов'язати третю особу, в інтересах якої було вчинено шкоду, покрити її чи звільнити від відповідальності повністю або частково як заподіювача шкоди, так і третю особу.

Для розвитку цивільних правовідносин в суспільстві на-дання суб'єктам права лише можливості здійснення на-лежних суб'єктивних цивільних прав недостатньо. Необ-хідно надати також можливість уповноваженій особі за-хистити свої права та охоронювані законом інтереси. Як показує життя, суб'єктивне право особи, не забезпечене необхідними цивілізованими засобами захисту, є занадто слабким і може бути порушене будь-ким, будь-яким способом і будь-коли. Через це цивільне законодавство не тільки надає можливість суб'єктам цивільних правові-дносин набувати та здійснювати суб'єктивні права, а й можливість їх захищати.

Крім суб'єктивних прав, особа може мати охороню-вані законом інтереси. Наприклад, при втраті майна власник втрачає і суб'єктивне право на нього. Але це не означає, що він втрачає інтерес щодо поповнення втра-ченого таким чином права. У зв'язку з тим, що цей ін-терес охороняється законом, він може вимагати його захисту.

Право на захист належних тій чи іншій особі цивільних прав — це можливість застосування уповноваженою осо-бою заходів правоохоронного характеру у разі посягання на її суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси або у разі їх порушення. Як правило, захист суб'єктивних циві-льних прав та охоронюваних законом інтересів повинен провадитись компетентними державними органами, до яких звертається потерпілий за захистом своїх прав. Але бувають і винятки з цього правила. У разі, кати допо-мога держави може надійти надто пізно, законом допус-кається захист прав самим носієм цих прав.

Зупинимось на характеристиці кожного із названих способів захисту суб'єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. б ЦК України, захист цивільних прав здійснюється у встановленому порядку судом, арбітра-жем або третейським судом. Цивільні права можуть за-хищатись також у випадках і порядку, встановлених за-коном, товариськими судами, профспілковими та інши-ми громадськими організаціями. У випадках, окремо пе-редбачених законом, захист цивільних прав здійснюється в адміністративному порядку.

За загальним правилом, захист суб'єктивних цивіль-них, прав та охоронюваних законом інтересів здійснює-ться судами, в тому числі арбітражними.

Як основний засіб судового захисту виступає позов — вимога, звернена до суду, відкрити судове провадження, з метою примусити відповідача виконати певні обо-в'язки або визнати наявність чи відсутність певного пра-вовідношення.

Крім звернення з позовом, особа може звертатись до суду шляхом подачі заяви про встановлення певних юридичних фактів чи зі скаргою на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють її права, та з іншими вимогами.

Засобом захисту цивільних прав в адміністративному порядку є скарга.

Способами захисту цивільних прав визнаються захо-ди примусового характеру, які можуть бути застосовані до правопорушника. Загальний перелік цих засобів пе-редбачений у ст. б ЦК України. До них належать: ви-знання цих