прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсація моральної шкоди; припинення або зміна правовідношення; стягнення з особи, яка порушила пра-во, завданих збитків, а у випадках, передбачених зако-ном або договором, — неустойки (штрафу, пені), а також інші, передбачені законом, засоби. Наприклад, ст. 7 ЦК України передбачає можливість відшкодування мораль-ної шкоди, заподіяної поширенням відомостей, що не відповідають дійсності і завдають шкоди інтересам гро* мадянина чи організації.
Самозахист цивільних прав. Конституція України на-дала право кожному захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань будь-якими не за бороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55). Виходячи із змісту даної конституційної норми, самозахист цивіль-них прав треба розуміти як здійснення уповноваженою особою дій фактичного порядку, спрямованих на охоро-ну її особистих або майнових інтересів.
На нашу думку, необхідно звернути увагу на слова Основного Закону про те, що кожен має право захищати свої права не забороненим законом способом. А чи мо-жна передбачити в законі всі негативні наслідки самоза-хисту цивільних прав і заборонити їх? Відомі випадки, коли власники земельних ділянок створювали самосуд над особами, які посягали на їх власність. Але, крім за-кону, є ще моральні норми, яких теж потрібно дотриму-ватись при самозахисті цивільних прав.
Цивільне законодавство передбачає кілька видів са-мозахисту.
По-перше, це самозахист в стані необхідної оборони (ст. 444 ЦК України).
По-друге, це захист цивільних прав у стані крайньої необхідності (ст. 445 ЦК України).
І в тому, і в іншому випадку при захисті своїх прав громадянин не повинен перевищувати меж дозволеного.
Список використаної літератури:
Азімов Ч. Про приватне і публічне право // Право України. - 1995. - №1. - С.33.
І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка, В.М. Співак. Цивільне право України.
Цивільний Кодекс України. – К., 2003.