Актуальним зараз під час прийняття нового Цивільного процесуального кодексу України стало питання, чи можлива так звана „стрибаюча касація”, тобто оскарження рішення суду першої інстанції, минаючи апеляційну інстанцію.

В Німеччині, наприклад, процесуальний кодекс допускає таку можливість. І для цього необхідні, по-перше, письмова згода протилежної сторони, а по-друге – спір повинен мати для суду ревізійної інстанції принципове значення (це поняття розкривалося вище).

Що стосується порядку подання касаційної скарги, то тут, як і для апеляційної інстанції, треба передбачити безпосереднє її подання до суду касаційної інстанції. Тим більше, що останній має, в разі необхідності, своєчасно вжити заходів до зупинення виконання рішення.

Для касаційної інстанції не обов‘язково дотримуватись поділу строку подання касаційної скарги на дві складових, як для апеляційної інстанції. Тут такий поділ вже не має принципового значення, оскільки рішення вже і так набрало законної сили, а тому цей процес не треба прискорювати. Хоча в Німеччині цей строк поділяється на строк подання ревізійної скарги і строк для її обґрунтування. Так, ревізійна скарга подається протягом одного місяця з дня отримання повного рішення, але не пізніше п‘яти місяців з дня його проголошення. І далі стороні надається ще один місяць для її обґрунтування.

В касаційній також, як і в апеляційній інстанції, необхідно передбачити можливість оскарження в касаційному порядку бездіяльності суду апеляційної інстанції, якщо він відповідно до закону зобов‘язаний вчинити певну дію.

Враховуючи компетенцію касаційної інстанції щодо перегляду рішення з питань права, дійсно приходиш до висновку, що ця інстанція не встановлює нових фактичних обставин. Але в питанні дослідження доказів, на мій погляд, між апеляційним і касаційним судом існує дуже тонка грань. Для апеляційної інстанції все є зрозумілим – вона і приймає, і досліджує докази, і дає їм оцінку. Касаційна інстанція не може ті чи інші обставини вважати доведеними чи недоведеними, вона їх сприймає такими, якими їх визнали дві попередні інстанції. Але питання доведення, оцінки і питання дослідження зовсім різні за своєю природою. Наприклад, для того, щоб визнати, що суд всупереч закону відхилив той чи інший доказ, тобто прийти до висновку, що цей доказ мав значення для справи і міг вплинути на рішення суду, іноді треба його дослідити. При цьому суд касаційної інстанції на вказаному етапі зупиняється, він не надає доказу оцінку, не вважає його доведеним.

Підсумовуючи аналіз перегляду рішень судів в апеляційному і касаційному порядку, слід зазначити, що які б ми підходи до удосконалення і розвитку цих процедур не обрали під час прийняття нових процесуальних кодексів, головною метою було і залишається створення належних гарантій захисту прав і законних інтересів людини і громадянина.

Правова держава характеризується не тільки недопущенням порушень законодавства, прав і свобод людини, а ще й створенням відповідних гарантій для відновлення цих прав. Кожен громадянин нашої країни має відчувати себе під захистом держави. І вагома роль створення умов для цього відводиться судам.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 319. Суд касаційної інстанції

Судом касаційної інстанції є Верховний Суд України.

Стаття 320. Право касаційного оскарження, касаційного подання

судових рішень

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також

прокурор і особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив

питання щодо їх права і обов'язків, мають право оскаржити у

касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені судом першої

інстанції, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції,

а також ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.

Підставами касаційного оскарження, касаційного подання є

неправильне застосування судом норм матеріального права чи

порушення норм процесуального права.

( Стаття 320 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3083-III

( 3083-14 ) від 07.03.2002 )

Стаття 321. Строк на касаційне оскарження, касаційне подання

Касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається

протягом одного місяця з дня проголошення ухвали або рішення суду

апеляційної інстанції.

У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин,

визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу,

чи подання прокурора може поновити цей строк, але не більше, ніж в

межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Про поновлення строку на касаційне оскарження або повернення

касаційної скарги, касаційного подання прокурора судом першої

інстанції виноситься ухвала.

( Стаття 321 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3083-III

( 3083-14 ) від 07.03.2002 )

Стаття 322. Форма і зміст касаційної скарги, подання

Касаційна скарга, касаційне подання прокурора викладається

чітким машинописним текстом.

У касаційній скарзі, касаційному поданні прокурора

зазначається:

1) назва суду, до якого подається скарга, подання;

2) особа, яка подає скаргу, подання, її місце проживання або

знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку;

3) прокурор, який подав касаційне подання;

4) посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі

оскарження;

5) обгрунтування касаційної скарги, касаційного подання

прокурора: назва закону, з порушенням якого постановлено рішення,

ухвалу; в чому полягає порушення або неправильне його застосування

та яке свідчить про те, що рішення чи ухвала постановлені

внаслідок цього порушення;

6) прохання особи, яка подає скаргу, чи клопотання прокурора;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги,

апеляційного подання прокурора.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її

представником; касаційне подання прокурора - прокурором, що його

подав.

До касаційної скарги, поданої представником, додається

довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження

представника, якщо в справі немає такого документа.

До касаційної скарги, касаційного подання прокурора додаються

їх копії з додатковими матеріалами у