внесення подань до відповідних органів про притягнення до відповідальності осіб, якщо вони ігнорують законні ви-моги та рішення рад і їх виконавчих органів, прийняті в межах їх повноважень; звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, які обмежу-ють права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

До других належать такі, як: здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав спожива-чів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові від-повідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням міс-тобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а та-кож може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за дотриманням зе-мельного та природоохоронного законодавства, викорис-танням і охороною земель, природних ресурсів загально-державного та місцевого значення, відтворенням лісів; ор-ганізація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі тощо.

8. Контроль з боку громадськості (громадський контроль).

Його суб'єктами є громадські організації, трудові ко-лективи, органи самоорганізації населення, збори грома-дян за місцем проживання, громадяни.

Громадський контроль як засіб забезпечення законнос-ті в діяльності виконавчо-розпорядчих органів суттєво від-різняється від усіх інших видів контролю.

Ця відмінність полягає насамперед у тому, що громад-ський контроль не має державно-владного змісту. Тому рі-шення громадських організацій за результатами перевірок мають, як правило, рекомендаційний характер.

Важливою формою безпосередньої участі населення в місцевому самоврядуванні є загальні збори громадян за місцем проживання. Такі збори проводяться відповідно до "Положення про загальні збори громадян за місцем про-живання в Україні", затвердженого Верховною Радою Ук-раїни 17 грудня 1993 p.

Вони проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на рік (ст. 4). На цих зборах можуть заслуховуватись інформації голів місцевих Рад, керівників їх органів, а та-кож звіти керівників підприємств, організацій, установ, які належать до комунальної власності. Тут же може обго-ворюватися поведінка осіб, що порушують громадський порядок (ст. 6).

Збори мають право звертатися з пропозиціями до від-повідної Ради, державних органів, органів місцевого само-врядування, керівників підприємств, установ, організацій. Ці пропозиції повинні бути розглянуті в місячний термін. Про результати розгляду повинні бути поінформовані іні-ціатори зборів.

3. Нагляд як спосіб забезпечення законності і дисципліни

в державному управлінні

Адміністративний нагляд — це здійснення спеціаль-ними державними структурами цільового спостереження за дотриманням виконавчо-розпорядчими органами, під-приємствами, установами і організаціями та громадянами правил, передбачених нормативними актами.

Його суб'єктами є спеціально створені з цією метою державні структури: а) інспекції; б) міліція.

Усі інспекції залежно від компетенції можна поділити на дві групи: 1) ті, що мають повноваження міжвідомчого характеру (ДАІ, Держпожнагляд тощо); 2) ті, що не мають таких повноважень, тобто здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого відомства (інспекція польотів ци-вільної авіації, інспекція особового складу тощо).

Інспекції, що мають повноваження міжвідомчого (над-відомчого) характеру, є державними інспекціями. Вони здійснюють свої функції у межах наданої компетенції не-залежно від відомчої підпорядкованості об'єктів.

Державні інспекції. Система державних інспекцій за ха-рактером зв'язків з органами державної виконавчої влади неоднорідна. Класифікуючи за цією ознакою, можна гово-рити про дві групи державних інспекцій:

1) організаційно відокремлена група держінспекцій, підпорядкована безпосередньо уряду (Держгортехнагляд — щодо дотримання правил з безпечного проведення робіт у промисловості та гірському нагляді);

2) група інспекцій, які є цілком або частково структур-ними підрозділами центральних органів державної вико-навчої влади (міністерств, відомств).

Характерною щодо цього є діяльність добре нам відомої ДАІ, Держпожнагляду, органів санітарного нагляду або державної контрольно-ревізійної служби в Україні. Підпо-рядкованість державної інспекції тій чи іншій державній структурі фіксується у відповідному положенні. Положен-ня про ці інспекції затверджує Кабінет Міністрів України.

Повноваження державних інспекцій умовно можна по-ділити на три види:

1) з розробки норм і правил, виконання яких контролює інспекція. Повноваження даного виду, як правило, полягають у наявності в інспекцій прав готувати різні про-екти норм, правил тощо і вносити їх на розгляд відповід-ного органу управління;

2) з організації і здійснення нагляду. Як правило, це та-кі права: одержувати та витребувати матеріали (докумен-ти); обслідування на місці; давання обов'язкових приписів і вказівок; дозвільні повноваження (пуск, введення в екс-плуатацію, встановлення номерних знаків тощо); давання експертних висновків (пожежний нагляд, архітектурний будівельний контроль); мати свого представника в комісії з приймання, розслідування аварій тощо;

3) із застосування заходів державного примусу. Названа група повноважень, як правило, закріплюється у відповід-них статтях Кодексу про адміністративні правопорушення. Наприклад, зупинимося на повноваженнях із застосуван-ня заходів державного примусу деяких інспекцій.

Держпожнагляд (ст. 223 КпАП): ст. 120 — порушення правил пожежної безпеки на транспорті; ст. 174 — пору-шення встановлених правил пожежної безпеки.

ДАІ (ст. 222): 122, 1221, 124, 126, 127, 128 (перевищення швидкості; порушення вимог дорожних знаків, інших пра-вил руху тощо).

Держінспекція по маломірних суднах (ст. 227): 116, 1161, 117, 118, 130 (порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на річковому транспорті та маломірних суд-нах; порушення правил випуску судна в плавання; пору-шення правил користування маломірними суднами; пра-вил утримання; управління у стані сп'яніння).

Головна інспекція з безпеки польотів (ст. 228): 43, 111, 112, 120, 133, 135, 137 (санітарно-гігієнічні вимоги; безпе-ка польотів, поведінка під час польотів тощо).

Держгортехнагляд (ст. 231): безпечне проведення робіт.

Адміністративний нагляд міліції — це систематичний нагляд за точним і неухильним дотриманням посадовими особами та громадянами правил, що регулюють громад-ський порядок і громадську