Встановлено два види підстав для припинення адмі-ністративного нагляду: відповідно до постанови суду і ав-томатичне припинення адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ:

а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка пе-ребуває під наглядом; б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

Автоматично адміністративний нагляд припиняється:

а) після закінчення терміну, на який його встановлено, як-що органом внутрішніх справ подано клопотання про про-довження нагляду або суддя відмовив у продовженні наг-ляду; б) у випадку засудження піднаглядного до позбав-лення волі і направлення його до місця відбування покарання; в) у разі смерті піднаглядного.

Особи, щодо яких встановлено адміністративний наг-ляд, зобов'язані вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: а) прибути у визначений виправно-трудовою уста-новою термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органах внутрішніх справ; б) з'явитися за ви-кликом міліції в указаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил ад-міністративного нагляду; в) повідомляти працівників мілі-ції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також виїзд за межі району (міста) у службових справах; г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та пере-бування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

До осіб, щодо яких встановлено адміністративний наг-ляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або у повному обсязі такі обме-ження: а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначе-ний час, який не може перевищувати восьми годин на до-бу; б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в осо-бистих справах за межі району (міста); г) реєстрація в мі-ліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Під час здійснення адміністративного нагляду началь-ник органу внутрішніх справ з урахуванням особи піднаг-лядного, його способу життя і поведінки має право зміню-вати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень, пе-редбачених цією статтею.

Нагляд прокуратури. У даний час, згідно з п. 9 Пере-хідних положень Конституції України, прокуратура про-довжує виконувати функцію нагляду за додержанням і за-стосуванням законів. У юридичній теорії і практиці ця функція визначається як загальний нагляд прокуратури. Вона регламентована Законом "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 p.

Загальний нагляд — це нагляд за виконанням законів виконавчо-розпорядчими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, грома-дянами.

Предметом загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадови-ми особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, со-ціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі та гідності, якщо законом не пе-редбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього сере-довища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора. Проку-ратура не підміняє органи відомчого управління та конт-ролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Загальний нагляд спрямовано на те, щоб акти, які ви-дають виконавчо-розпорядчі органи, відповідали чинному законодавству і щоб закони виконувалися адресатами точ-но і однаково.

Здійснюючи загальний нагляд, прокурор у межах своєї компетенції витребує для перевірки відповідності закону накази, інструкції, розпорядження та інші акти, що ви-даються державними й недержавними органами і органі-заціями.

Прокурор має право витребувати від цих органів і орга-нізацій необхідні документи, матеріали, статистичні та ін-ші відомості; вимагати проведення перевірок, ревізій у зв'язку з наявними даними про порушення законності; ви-магати виділення спеціалістів для з'ясування питань, які виникають при здійсненні нагляду; має право викликати посадових осіб і громадян і вимагати від них пояснень з приводу порушень закону.

До повноважень прокурора у сфері загального нагляду також належать: перевірки виконання законів у зв'язку з заявами, скаргами та іншими повідомленнями про правопорушення; встановлення законності адміністративного затримання громадян і вжиття заходів впливу за адмініст-ративні правопорушення; вжиття заходів для відшкодуван-ня матеріальних збитків, якщо такі збитки було завдано внаслідок порушення законності.

Вимоги прокурора у зв'язку зі здійсненням загально-го нагляду обов'язкові для виконання всіма, кому вони адресовані.

При виявленні порушень закону прокурор або його за-хисник у межах своєї компетенції мають право: 1) опро-тестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Мі-ністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, мі-ністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих рад народних депутатів, під-приємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; 2) вносити подання або протести на рішення місцевих рад народних депутатів залежно від характеру порушень; 3) порушувати у встанов-леному законом порядку кримінальну справу, дисциплі-нарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громад-ських організацій; 4) давати приписи про усунення оче-видних порушень закону; 5) вносити подання до держав-них органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 6) звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а та-кож підприємств та інших юридичних осіб.

4. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності в державному управлінні

Звернення