вирішенні конкретних юридичних справ, особливо при застосуванні аналогії зако-ну у разі наявності прогалин у законодавстві. | 7. Виступають юридичною осно-вою при вирішенні конкретних справ разом із принципами, у разі їх (норм) відсутності чи не-повноти можуть бути заповне-ні лише принципами права.
Усі принципи права можна поділити на:
загальносощальні | спеціально-соціальні (юридичні)
Загальносоціальні принципи права: економічні; соціальні; полі-тичні; ідеологічні, морально-духовні та ін.
Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права:*
Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно век-тор, що визначає напрямок розвитку цієї правової сис-теми. Належать до всіх галузей права.
Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівнос-ті сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному публічному праві).*
Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відповідних галузей права, і одночас-но вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Властиві кільком спорідненим галузям права (наприклад, прин-ципи гласності та змагальності сторін судового розгляду — в кримінально-процесуальному та цивільному процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економіч-ної діяльності, свободи укладати договір, необхідності конку-ренції та заборони монополізації — у підприємницькому та банківському праві).
Принципи права мають історичний характер. Вони є плодом багатовікового розвитку людства, результатом осмислення зако-номірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їхніх демо-кратичної та гуманістичної традицій.
Призначення принципів права:—
здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу;—
забезпечувати однотипне формулювання норм права;—
забезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.
Незважаючи на багатоманітність типів (сімей) правових сис-тем світу (романс-германська, англо-американська, змішана, релігійно-традиційна) та різний їх підхід до проблеми принци-пів права (в одних склалося поняття «загальних принципів пра-ва», у інших — ні), усі вони в демократичних суспільствах спи-раються на загальну основу принципів права. Принципи права згодом набули універсального значення, оформилися в галузі основних прав людини, одержали закріплення на міжнародно-му рівні. Так, у Договорі про створення Європейського Еконо-мічного Співтовариства (ЄЕС) загальні принципи, характерні для права держав — членів Співтовариства, розглядаються як складова частина права ЄЕС, а їх порушення — як підстава для скасування в судовому порядку актів Співтовариства. Сьогодні принципи права є актуальними насамперед у зв'язку із завдан-ням забезпечення прав людини.
Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільності зміс-ту. Одне є безсумнівним — в них втілюються загальнолюдські цінності.
Загальні принципи права:
1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра сво-боди — політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свобо-ди реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задо-волення основних потреб її життя, формування органів держав-ної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користу-вання різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.
2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідів у житті суспільства та їхнім соціальним стано-вищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і пока-ранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Прин-цип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юри-дичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності.
3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рів-ність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну від-повідальність перед законом, рівний захист у суді.
Важливими складовими елементами принципу рівності є:—
єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності від-повідного йому юридичного обов'язку (приміром, право грома-дянина на судовий захист реалізується через обов'язок судів здій-снювати такий захист);—
взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками.
4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, осо-бисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репу-тації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необ-хідних для нормального існування та розвитку особи.
5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кож-ного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.
6. Принцип законності виражається у вимогах:
а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили);
б) суворого додержання та виконання юридичних норм, пра-вових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадсь-кими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Передбачає також недопустимість зло-вживання суб'єктивним правом;
в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадо-вих осіб.
Серед основних принципів права деякі вчені називають пра-вові презумпції та аксіоми.
Принципи права слугують загальними орієнтирами у право-творчості та правозастосуванні.
Функції права
Функції права — основні напрямки правового впливу на сус-пільні відносини з метою їхнього упорядкування.
Термін «функціонування права» означає дію права в житті суспільства, втілення його функцій в суспільних відносинах.
Функції права можна класифікувати у такий спосіб:
Загальносоціальні | Спеціально-соціальні (юридичні)
Загальносоціальні
інформаційна | орієнта цінна | виховна—
інформування громадян, тобто доведення до відома адресата, про напря-мки регулювання су-спільних відносин, про їхні права, обо-в'язки та відпові-дальність—