Припинення трудового договору за ініціативи працівника

Термін припинення трудового договору є найбільш ши-роким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії тру-дового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін.

Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Звільнення — термін, якому відповідає процедура техніч-ного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору.

Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов:

1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;

2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкрет-ною підставою;

3) є юридичний факт щодо припинення трудових пра-вовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відпо-відний акт третьої сторони — суду, військкомату).

Підставами припинення трудового договору є такі об-ставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення тру-дового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій праців-ників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37, 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відпо-відно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Класифікація підстав припинення трудового договору. Всі підстави припинення трудового договору можна класи-фікувати в залежності від двох критеріїв:

1) виду юридичного факту, який є причиною припинення;

2) волевиявлення яких саме суб'єктів спричинило при-пинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудо-вого договору в зв'язку з певними подіями (закінчення стро-ку договору, смерть працівника), а за другим — у зв'язку з певними юридичними діями:—

взаємне волевиявлення сторін;—

ініціатива працівника;—

ініціатива власника або уповноваженого ним органу;—

ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового до-говору;—

порушення правил прийому на роботу.

Розглянемо ці підстави.

Припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями має місце при закінченні строку трудового дого-вору (п. 2 cm. 36 КЗпП) і в зв'язку зі смертю працівника.

За першою підставою можуть закінчуватися трудові дого-вори, укладені на певний термін, а також на термін виконан-ня певної роботи. Це правило стосується також тимчасових, сезонних працівників і тих, які працюють за контрактом.

Істотним є те, що сам факт закінчення терміну не припи-няє трудового договору, якщо працівник і далі продовжує працювати, а власник не заперечує проти цього. Для припи-нення договору необхідний відповідний акт хоч би однієї зі сторін — заява працівника, розпорядження власника, яким висловлюється бажання припинити трудові відносини.

Якщо із закінченням строку договору трудові відносини фактично продовжуються і жодна зі сторін не вимагає його припинення, то трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк.

Законом України від 19 січня 1995 р. КЗпП був доповне-ний ст. 39-1, згідно з якою трудові договори, які були переукла-дені один або декілька разів вважаються такими, що укла-дені на невизначений термін. Це положення не поширюється на випадки, коли строкова форма трудового договору перед-бачена законодавчими актами і в інших випадках, передба-чених ч. 2 ст. 23 КЗпП.

Необхідно врахувати, що при звільненні за п. 2 ст. 36 КЗпП певних категорій працівників власник зобов'язаний забезпе-чити їх обов'язкове працевлаштування. Це стосується вагіт-них жінок і жінок, котрі мають дітей у віці до 3 років (або до 6 років, якщо дитина за медичним висновком вимагає домаш-нього догляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда. Власник зобов'язаний запропонувати такій жінці роботу на тому ж або на іншому підприємстві. Ці гарантії, передбачені ч. З ст. 184 КЗпП, поши-рюються і на випадки звільнення в зв'язку із закінченням терміну договору вказаних працівників, якщо вони були прийняті за строковим трудовим договором.

При припиненні трудового договору в зв'язку зі смертю працівника власник зобов'язаний видати наказ про виклю-чення працівника з облікового складу підприємства.

Ст. 38 КЗпП передбачає два варіанти розірвання тру-дового договору за ініціативи працівника, укладеного на невизначений термін: з по-важних і без поважних причин. Працівник має право розірва-ти будь-який трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. Для такого звільнення не вима-гається ніяких поважних причин, головним є бажання праців-ника. Власник зобов'язаний прийняти заяву про звільнення, організувати прийом матеріальних цінностей, якщо такі пе-ребували у віданні працівника. Ніякі грошові та іншого ха-рактеру зобов'язання не можуть бути перешкодою для своєчасного звільнення. По закінченні 2 тижнів власник ви-дає наказ про звільнення і зобов'язаний провести розраху-нок з працівником і видати йому трудову книжку.

Якщо працівник після закінчення терміну попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник не має права звільняти його згідно з поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошений інший працівник, якому відповідно до за-конодавства не може бути відмовлено в укладенні трудово-го договору. До таких належать працівники, які запрошені на роботу за переведенням з іншого підприємства, і таке переве-дення належним чином узгоджено; молоді фахівці після за-кінчення 'навчальних закладів; працівники, направлені на роботу в рахунок броні.

Якщо працівник не може продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу;

неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до до-сягнення нею 14-літнього віку або дитиною-інвалідом; до-гляд за хворим членом сім'ї або інвалідом