Контрольна (залікова) робота

Тема: Види зобов’язань в цивільному законодавстві

В силу зобов'язання одна особа (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь ін-шої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, спла-тити гроші та інше, або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимага-ти від боржника виконання його обо-в'язку.

Із наведеного визначення випливає, що зобов'язання являє собою окремий вид цивільних правовідносин. Поруч із загаль-ними для всіх правовідносин рисами, зо-бов'язальні правовідносини характеризу-ються особливими, специфічними ознаками, які дозволяють розглядати їх як окремий вид цивільних правовідносин:

1) в зобов'язальних правовідносинах приймають участь дві або більше визна-чених особи, з яких одна є управомоченою стороною, а інша - зобов'язаною, а в правовідносинах, наприклад, власності власнику (управомоченій особі) проти-стоїть невизначене коло осіб, тобто зо-бов'язальні правовідносини належать до числа відносних, а не абсолютних;

2) в зобов'язальних правовідносинах обов'язок, як правило, полягає у вико-нанні певних позитивних дій (у правовідносинах власності від інших осіб в першу чергу вимагає-ться утримуватися від дій, які порушують право .влас-ності);

3) зобов'язальні правовідносини є правовою формою відносин по передачі майна, виконанню робіт, наданню послуг, тобто вони в переважній більшості виступають як майнові відносини що виражають динаміку власності;

4) належне виконання зобов'язань забезпечується за-собами державного примусу у формі санкцій: окрім від-шкодування збитків стягується ще й пеня, штраф, не-устойка.

Норми, які регулюють зобов'язання, складають один з найважливіших інститутів цивільного права - зобо-в'язальне право. Система зобов'язального права складає-ться із інститутів Загальної частини (підстави виникнення зобов'язань, принципи виконання зобов'язань, забезпе-чення зобов'язань, зміна суб'єктів зобов'язань, відпові-дальність за порушення зобов'язань, припинення зо-бов'язань) та інститутів Особливої частини, до яких від-носяться 19 окремих видів зобов'язань (купівля-продаж, міна, дарування та ін.) та три специфічних за змістом зобов'язання, що виникають: із заподіяння шкоди, із рятування майна, із безпідставного збагачення.

Як і будь-яке інше цивільне правовідношення, зо-бов'язання включає в себе наступні елементи: суб'єкти, об'єкт, зміст.

Суб'єктами в зобов'язанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Кредитор - це особа, яка має право вимагати або вико-нання певної дії, або утриматися від вчинення певних дій. Ця особа довіряє своєму контрагенту, кредитує йо-го, тому і називається "кредитором". Боржник - проти-лежна сторона зобов'язання - повинен вчинити певні дії або утриматися від них. Ця особа має борг перед кредитором, тому її звуть "боржником". Кредитора звичайно називають активною стороною, боржника - пасивною.

В окремих правовідносинах одна сторона виступає виключно в ролі кредитора, а інша - виключно в ролі боржника. Так, у зобов'язанні, яке виникає з договору позики, право вимоги має одна сторона, друга ж є зобов'язаною. В більшості зобов'язань кожна із сторін є одночасно і кредитором, і боржником, оскільки, з од-ного боку, має права, а з іншого - зобов'язана вико-нати певні дії (купівля-продаж, поставка, контрактація тощо).

В зобов'язальних правовідносинах може приймати участь один кредитор і один боржник. Якщо ж на боці кредитора чи на боці боржника, або одночасно і на боці кредитора і на боці боржника виступають декілька осіб, то в цих випадках ведуть мову про множинність осіб у зобов'язанні. При множинності осіб законодавець розріз-няє зобов'язання дольові (часткові) і солідарні.

Зобов'язання вважається дольовим, якщо кожний із боржників зобов'язаний виконати певну дію в певній частиш. Частки у виконанні зобов'язань вважаються рі-вними, якщо інше не передбачене законом чи догово-ром.

Солідарні зобов'язання мають місце, коли кожен із бо-ржників повинен виконати зобов'язання повністю. Со-лідарні зобов'язання виникають лише у випадку, коли це передбачено законом чи договором; Так, ст. 74 Зако-ну України "Про господарські товариства" прямо зазна-чає, що якщо при ліквідації повного товариства вияви-ться, що наявного майна товариства не вистачає для оплати всіх боргів, то за недостатню частину майна не-суть солідарну відповідальність учасники товариства всім своїм майном. Солідарну відповідальність несуть також особи, які спільно заподіяли шкоду.

Особа, яка за певних, визначених законом чи дого-вором, обставин виступила в ролі боржника і надала кредитору належне, набуває права регресу. Регресні зо-бов 'язання це зобов'язання, в силу яких одна особа, що з вини боржника сплатила певну грошову суму третій осо-бі (кредиторові), має право вимагати від боржника відш-кодування цієї-суми.

Регресні зобов'язання виникають як наслідок вико-нання іншого зобов'язання. Вони можуть виникнути не лише при солідарності боржників (боржник, який задо-вольнив вимогу кредитора, сам стає кредитором по від-ношенню до іншого боржника), а й у випадках наявності вини зобов'язаної особи і відсутності вини кредитора. Скажімо, якщо водій автопарку вчинить дорожньо-транспортну пригоду, то відповідальною особою перед потерпілим буде автопарк (як володілець джерела під-вищеної небезпеки), який, у випадку задоволення позо-ву потерпілого, має право звернутися з регресним позо-вом до бепосереднього винуватця аварії.

Поруч з дольовими (частковими) і солідарними зо-бов'язаннями законодавець називає і субсидіарні або до-даткові зобов'язання. Їх суть полягає в тому, що при не-виконанні чи неналежному виконанні боржником своїх зобов'язань відповідальність, за певних обставин, може бути покладена на додаткового боржника. Субсидіарні зобов'язання можуть виникати як на підставі закону (наприклад, при заподіянні шкоди неповнолітніми у віці від 15 до 18 років при відсутності у них майна чи заробі-тку достатнього для відшкодування шкоди, заподіяну шкоду відшкодовують їх батьки (усиновителі) або піклу-вальники, якщо вони не доведуть, що шкода