Обсяг цивільної дієздатності залежить од віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього, цивільна дієздатність поділяється на такі види:*

повна дієздатність;*

часткова дієздатність;*

мінімальна дієздатність;*

обмежена дієздатність;*

визнання громадянина недієздатним.

Повна дієздатність настає з досягненням повно-ліття — 18 років. Згідно з чинним законодавством у. разі одруження особи до досягнення повноліття пов-на дієздатність у неї настає з моменту одруження.

Часткову дієздатність мають фізичні особи у ві-ці від 15 до 18 років. Вони мають право укладати угоди за згодою їхніх батьків (усиновителів) чи пік-лувальників. Крім того, вони можуть самостійно здійснювати дрібні побутові угоди; розпоряджатися своєю заробітною платнею чи стипендією; реалізову-вати свої авторські та винахідницькі права; робити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ни-ми; володіти, користуватись і розпоряджатися май-ном трудового або селянського господарства, якщо неповнолітні є членами зазначених господарств; бу-ти членами громадських організацій; нести відпові-дальність за заподіяну ними шкоду іншим особам.

Мінімальна дієздатність характерна для осіб ві-ком до 15 років, які мають право здійснювати тільки дрібні побутові угоди та робити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними. Якщо ж вклад було зроблено на ім'я неповнолітнього іншою особою, то розпоряджатися ним до виповнення неповнолітньо-му 15 років будуть батьки чи інші його представни-ки (всиновителі чи опікуни).

Обмежена дієздатність може бути визначена су-дом громадянам, які зловживають спиртними на-поями або наркотичними засобами. Вони можуть ук-ладати угоди щодо розпорядження майном, а також отримувати заробітну платню, пенсію чи інші види доходів та розпоряджатися ними лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод.

Громадянин, який через душевну хворобу чи не-доумство не здатний розуміти значення своїх дій чи керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним, а відтак над ним установлюється опіка, що приводить до втрати ним можливості щодо укладан-ня угод. Односторонні угоди (наприклад, заповіт, видача доручення і т. ін.), що були укладені до ви-знання особи недієздатною, втрачають чинність. У разі одужання чи значного покращання здоров'я громадянина, якого визнано недієздатним, суд по-новлює його в дієздатності.

Якщо громадянин зникає, його місцеперебування невідоме, розшуки його не дають позитивних ре-зультатів, а тривала відсутність на місці проживан-ня робить правовідносини за його участю невизначе-ними, громадянин визнається безвісно відсутнім, а потім оголошується померлим у порядку, визначено-му чинним законодавством.

Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть набувати майно-вих та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

Правовими ознаками юридичної особи є:*

організаційна єдність;*

наявність відокремленого майна;*

можливість виступати в цивільному обороті від власного імені;*

здатність самостійно нести майнову відпові-дальність.

Юридична особа повинна мати: свій статут; пра-воздатність; назву; органи; місцезнаходження (фі-ліали, представництва).

Юридичні особи наділені цивільною право-суб'єктністю, тобто цивільною правоздатністю та ци-вільною дієздатністю, які виникають водночас із мо-менту їх державної реєстрації.

Цивільна правоздатність юридичної особи ви-значається характером і змістом діяльності юридич-ної особи, що передбачена статутом організації. Ци-вільна дієздатність здійснюється відповідними ор-ганами юридичної особи, які можуть бути як

єдиноначальними, так і колегіальними (чи в поєд-нанні між собою).

Для юридичної особи правосуб'єктність виникає:*

з моменту затвердження статуту або положення;*

з моменту видання компетентним органом по-станови про утворення організації;*

з моменту реєстрації статуту, якщо він підлягає реєстрації.

Залежно від характеру власності розрізняють такі види юридичних осіб: державні; колективні; оренд-ні; акціонерні; спільні, за участю закордонних суб'-єктів; приватні; сімейні; релігійні та ін.

Крім того, за характером діяльності юридичні особи поділяються на: підприємства, що виробляють продукцію; установи, котрі надають послуги насе-ленню; колгоспи — колективні виробничі сільсько-господарські підприємства; комерційні та інші орга-нізації (торгівлі, харчування, будівництва і т. д.).

Юридична особа утворюється і припиняється в порядку, визначеному чинним законодавством (на-приклад, Законом України "Про підприємства" від 27 березня 1991 р.). До основних способів утворення юридичних осіб відносять розпорядчий, норматив-но-явочний, дозвільний і договірний.

Правосуб'єктність юридичної особи припиняється:*

з моменту її ліквідації;*

з моменту реорганізації (злиття, поділу, приєд-нання).

Діяльність юридичних осіб зазвичай припиняєть-ся в такому ж порядку, в якому їх було утворено.

В окремих випадках суб'єктом цивільних право-відносин може бути Україна як суверенна держава. Це можливо, приміром, у правовідносинах власності (надходження у власність держави безгосподарного майна, невитребуваних знахідок, неналежне утри-муваного, конфіскованого майна тощо).

Об'єктом цивільних правовідносин є кон-кретні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

Серед таких благ необхідно назвати матеріальні предмети та духовні цінності. До них, зокрема, на-лежать: речі; дії (в тому числі послуги); результати інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага.

Речі — це всі предмети матеріального світу, що здатні задовольняти певні потреби людей. Вони складають матеріальну основу життєдіяльності сус-пільства.

Речі поділяються на такі види:*

засоби виробництва (сировина, паливо, запасні частини, будівлі, засоби транспорту і зв'язку то-що) і предмети споживання (продукти харчу-вання, одяг, взуття, предмети побуту і т, д.);*

речі, що знаходяться в цивільному обігу, тобто речі, відносно яких відсутня заборона щодо вільної торгівлі; речі, обмежені в цивільному *   обігу (мисливська зброя, деякі ліки тощо); речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини, дорогоцінні метали й каміння в сирому ви-гляді і т. ін,);

* індивідуально визначені (картина художника, подарунок тощо) і родові (цукор, мука, цегла і под.);*

замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально визначені речі);*

споживні (речі, що після споживання переста-ють існувати, — продукти харчування і т. ін.) та неспоживні (речі, що служать упродовж трива-лого часу, — автомобіль, будинок тощо);*

подільні (речі, які в разі поділу втрачають цільо-ве призначення, — телевізор, автомобіль і т. д.) та неподільні (хліб, цемент, рідина тощо);*

головні й належності (скрипка і футляр до неї, верстат і фреза до нього тощо); *

плоди (плоди фруктових дерев, приплід