Контрольна (залікова) робота

з курсу: “Основи права”

Правова свідомість як основа. Правова культура в розбудові правової держави.

План

Вступ.

Правове виховання молоді.

Поняття правової культури.

Поняття правосвідомості, її ознаки і види.

Формування духовного світу людини, особливо молодої, має актуальне значення для побудови незалежної Української держа-ви з власним державним устроєм, соціальними відносинами і правовою системою. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес переходу до ринкових відносин, який і досі відбувається не послідовно і суперечливо. Деформації в економі-чній сфері породжують деформовану свідомість, бездуховність і свавілля в різних сферах життя суспільства, особливо в середо-вищі молоді, що дуже небезпечно для державної розбудови, ство-рення її економічної, політичної та духовної бази.

Ефективним засобом боротьби проти зазначених негативних явищ є формування у підростаючого покоління високої культури, зокрема правової. Високі моральні принципи, естетичні смаки, політична культура молодої людини формуються в нерозривному зв'язку з оволодінням необхідним обсягом правових знань і юри-дичних норм.

Важливий етап правового виховання молоді був ознаменова-ний прийняттям у 1996 р. Конституції України. У цьому Основ-ному Законі України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед лю-диною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Виходячи з конституційних положень молодь повинна чітко ус-відомлювати як власні права і свободи, так і обов'язки перед сус-пільством, володіти правовою свідомістю, правовою культурою.

Одним з найоптимальніших шляхів формування правової сві-домості та правової культури молоді є засвоєння основ право-знавства в навчальному процесі. Зокрема, учні професійно-тех-нічних навчальних закладів (ПТНЗ) для законодавчої орієнтації в подальшому житті та професійній діяльності повинні здобути необхідний мінімум правових знань.

Правосвідомість можна визначити як сукупність правових поглядів, що виражають відношення людей до чинного пра-ва, його мети, завдань, способів та методів регулювання, до оцінки правомірності його норми та уявлення про майбутню правову систему та окремі її норми.

Правосвідомість впливає на процес державотворення, на реалізацію права та виконання його приписів адресата-ми. Правосвідомість, що містить у собі усвідомлення ролі і значення права в суспільстві, значною мірою впливає на фор-мування правової держави та створення цивілізованого право-порядку в країні.

Поняття і види правосвідомості та правової культури

Побудова демократичної, соціальної, право-вої держави і відповідного громадянського суспіль-ства неможлива без підвищення рівня правової свідо-мості та правової культури всього населення країни. В умовах економічної кризи, соціальної невлаштова-ності населення, росту злочинності та криміналізації суспільства певного значення набуває робота з підви-щення рівня правосвідомості та правової культури населення України. З цих позицій теоретичний роз-гляд і осмислення понять, структури і видів правосві-домості та правової культури, форм і методів форму-вання у кожної людини цих правових якостей слід уважати дуже актуальною проблемою.

Правосвідомість розглядають як вид (форму) суспільної свідомості, що криє в собі сукупність по-глядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій і компетенцій, а також уявлень і настанов, які характеризу-ють ставлення людини, суспільних груп і суспіль-ства в цілому до чинного чи бажаного права, форм і методів правового регулювання. Характерні її ознаки:*

вона є однією з форм суспільної свідомості та вкупі з політичною, моральною, філософською, Іншими формами свідомості відображає суспільне буття;*

вона містить поняття, уявлення, судження, по-чуття, емоції, концепції, теорії, програми;*

вона обумовлена соціально-економічним устроєм конкретного суспільства, рівнем розвитку його загальної культури;*

ідеологічні елементи правосвідомості виступа-ють головними елементами правової культури та правового виховання.

Існують різні форми суспільної свідомості, серед яких правова свідомість є одним із різновидів ідео-логічного і психологічного сприйняття чинного та бажаного права. Правова свідомість характеризуєть-ся різними підходами до розуміння права. Уявлення про чинне право дає змогу особі не лише сприймати справедливість правових приписів, а й переконува-тись у ній. Сприйняття права нами реалізується не через зір, нюх чи слух, а через розуміння законодав-чих конструкцій і правил, у яких формулюється обсяг певної поведінки. Праворозуміння особи під-креслюється досягненим рівнем соціально-економічного розвитку, тому що без матеріального забезпече-ння ніяка програма не може бути реалізована у пов-ному обсязі. В основі правової ідеології лежать правові знання. Рівень таких знань визначає ступінь правової ідеології та правової культури людини. Структуру правової свідомості людини складають правова ідеологія та правова психологія. Перша охоплює сукупність принципів, теорій, концепцій, що формуються внаслідок наукового узагальнення правового розвитку суспільства. Друга характери-зується як сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, настрою, які домінують у суспільстві, вияв-ляються у громадській думці.

Правова свідомість може поділятися на: буденну; професійну; наукову.

Буденна свідомість — сукупність знань, ідей, теорій, концепцій, почуттів, емоцій та інших ідеоло-гічних і психологічних якостей основної маси громадянського суспільства відносно чинного та бажаного права і правової системи.

Професійна свідомість характеризується як су-купність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, що характерні для представників відповідної групи та формуються завдяки професійній діяльності й на-вчанню.

Наукова свідомість — сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів юристів-науковців відносно чинної та бажаної пра-вової системи громадянського суспільства.

За ступенем узагальнення правову свідомість можна поділити на: масову; групову; індивідуальну.

Масова свідомість — правосвідомість, що харак-теризує основну масу населення певної країни.

Групова свідомість — характеризує правову ідео-логію та правову психологію, що властиві певній групі населення країни.

Індивідуальна свідомість — сукупність правових знань, емоцій та настанов конкретного суб'єкта від-носно чинного