Правова система/права Система права - це внутрішня структура права, що складається з взаємопогоджуваних норм, інститутів, подотраслей і галузей права. Системний пристрій права означає, що воно являє собою цілісне утворення, що складається з безлічі елементів, що знаходяться між собою у визначеному ієрархічному зв'язку. Системна організація права має важливе значення як для законодавця (приймаючи нормативний акт, правотворческий орган зобов'язаний гармонійно «уключити» його в існуючу систему права, не порушуючи її цілісності), так і для правоприменителя (системний принцип права в сфері правоприменительной діяльності дозволяє правильно витлумачити і застосувати норму права). Істотний вплив системності права і на процес систематизації (упорядкування) законодавства. Риси системи права: - її первинним елементом виступають норми права, що поєднуються в більш великі утворення - інститути, подотрасли, галузі; - її елементи несуперечливі, внутрішньо погоджені, взаємопов'язані, що додає їй цілісність і єдність; - вона обумовлена соціально-економічними, політичними, національними, релігійними, культурними, історичними факторами; - має об'єктивний характер, тому що залежить від об'єктивно існуючих суспільних відносин і не може створюватися по чисто суб'єктивному розсуді людей.Правова система: поняття і зміст

Правова система – це конкретна історична сукупність права, законодавства, юридичної практики і правової ідеології окремої чи країни гос. утворення. У світі 200 країн і 500 правових систем різного рівня. Зміст ПС – правопонимание, правотворчество, правовий масив (законолательство, підзаконні акти итп). Павовая реалізація (механізм реалізації права) і правова культура і правове поводження (результат дії права, тобто відношення до права взагалі). Існують 4 основні групи правових систем: Одноуровневые ПС (тобто унітарні держави), дворівневі ПС (виділяються автономії і суб'єкти федерацій), Трехуровневые (напр. Тюменська обл і Красноярський край, де усередині ще одне автономне утворення), і рівнобіжна правова система (Індія) – там одночасно індуське право й індійське право діє (те ж в Ізраїлі і Японії). Правові системи групуються на правові родини, по сукупності національних правових

Система права- це внутрішня будова права як системи правових норм. Внутрішня форма (структура) права характеризується єдністю його складових частин, диференціацією права на відносно відокремлені складові наявністю різних видів зв’язків норм права та їх об’єднань між собою (соціальних, ідеологічних, юридичних, державних та ін.). І. За характером і змістом впливу норм права на суспільні відносини правові норми поділяють на регулятивні охоронні соціальними зв’язками, що регулюють норми права координаційн субординаційні особливостей предмету і методу правового регулювання міжгалузеві комплекси;галузі;підгалузі;інститути прав Міжгалузеві комплекси – об’єднують в собі деякі галузі, підгалузі, інститути права Морське, природоохоронне Галузь права – це складова частина системи права, відносно самостійна сукупність його норм, об’єднаних загальністю предмету і методу правового регулювання Підгалузь права – це складова частина галузі права, яка об’єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду Інститут права – це таке угруповання норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин

Предмет правового регулювання - це здійснюваний за допомогою системи спеціальних асобів нормативно-організаційний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування Предметом правового регулювання є суспільні відносини, що регламентуються за допомогою права чи об’єктивно потребують такого регулювання.: Метод правового регулювання визначають як способи впливу права на певну сферу життєдіяльності суспільства. В залежності від співвідношення прав та обов’язків суб’єктівІмперативний метод, що чітко встановлює права та обов’язки суб’єктів, не надаючи можливості вибору варіанту поведінки Диспозитивний метод, що визначає лише варіанти можливої поведінки, надаючи можливість суб’єктам вибрати той з них, який найбільш повно ваідповідає їх інтересам. В залежності від особливостей суб’єктів Загальнодозвільний метод, що регламентує поведінку фізичних осіб і надає можливість вчиняти будь-які дії, що не заборонені;Спеціальнодозвільний метод, що регламентує поведінку посадових та юридичних осіб і надає можливість вчиняти лише ті дії, які безпосередньо передбачені правом.

Характеристика змісту основних галузей права Галузь права – це складова частина системи права, відносно самостійна сукупність його норм, об’єднаних загальністю предмету і методу правового регулювання. Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.Систему права України складають галузі державного, адміністративного, фінансового, земельного, цивільного, трудового, сімейного, кримінального, цивільно-процесуального, кримінально-процесуального

Правовий інститут, підгалузь Галузь права - це складова частина системи права, від-носно самостійна сукупність його норм, об'єднаних загаль-ністю предмета і методу правового регулювання. Галузь права поділяється на підгалузі та інститути права.Шдгалузь права - це складова частина галузі права, яка об'єднує норми права, що регулюють суспільні відносини певного виду. Прикладом підгалузі цивільного права є ав-торське і винахідницьке право, фінансового права - банків-ське право.Інститут права - це таке угруповання норм права певної галузі чи підгалузі, що регулює конкретний вид чи сторону однорідних суспільних відносин. Наприклад, у цивільному праві є інститут права власності, норми якого регулюють відносини власності.Іноді деякі відносини регулюються нормами різних галу-зей права, тому ці норми утворюють комплексний інститут права. Це так звані вторинні угруповання системи права. До них, крім комплексних інститутів, належать міжгалузеві комплекси, які об'єднують деякі галузі, підгалузі та інститу-ти права. До міжгалузевих комплексів слід віднести мор-ське, природоохоронне право. Вони об'єднують групи норм цивільного, адміністративного, процесуального, криміналь-ного права і т. ін.

Публічне/приватне право Публічне право -- сукупність правових норм, які регулюють відноси-ни у сфері загальнодержавного, сукупного інтересу громадян (порядок організації та функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, захист суверенітету, питання міждержавних відносин, правопорядку, територіального устрою тощо).Приватне право — сукупність правових норм, що регулюють