Субєкти правовідносин це учасники правових відносин, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Здатність суб'єкта бути учасником правовідносин нази-вається правосуб'єктністю. Суб'єктами правовідносин (суб'єктами права) можуть бути:фізичні, юридичні , організації, соціальні спільностіЮр особи-ознаки, комерційні/не

Правоздатність. Види Правоздатність - це обумовлена нормами права здат-ність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обо-в'язки. загальна правоздатність - загальна здатність суб'єкта мати права і обов'язки, закріплені у нормах права. У людини загальна правоздатність виникає з моменту її народження і припиняється з її смертю;б) галузева правоздатність - здатність суб'єкта мати права та обов'язки, закріплені певною галуззю права, адже в різних галузях права строки виникнення правоздатності ви-значаються по-різному;в) спеціальна правоздатність - здатність суб'єкта мати права та обов'язки, що виникають з факту займання певної посади (президента, судді, водія громадського транспорту тощо).

Дієздатність. Види Дієздатність - це обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юридичні обов'язки залежить від віку, стану здоровя освіти Однією з форм прояву дієздатності є деліктоздатність, тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення. Рівень деліктоздатності залежить від тих самих факторів, що й рівень дієздатності.

Обмеження правоздатності Конституційне право-18, адмін-16, кримінальне-16/14сімейне-ч-18, ж-17.Види осіб-повністю дієздатні, обмежено, недієздатні, обмежено за рішенням суду, визнаних судом недієздатними. Дієздатність припиняється зі смертю

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відповідальність за вчинене равопорушення.

Об'єкт правовідносини – це явища навколишнього світу, із приводу яких виникають суб'єктивні права і суб'єктивні юридичні обов'язки1) матеріальні цінності (речі, предмети, цінності), характерні го-ловним чином для цивільних, майнових правовідносин (купівля-про-даж, дарування, позика, обмін, зберігання, заповіт та ін .);2) нематеріальні особисті цінності (життя, честь, здоров'я, гідність, свобода, безпека, право на ім'я, недоторканість особи), типові для кри-мінальних і процесуальних правовідносин;3) поведінка, дії (бездіяльність) суб'єктів, різного роду послуги і їх ре-зультати. Це головним чином правовідносини, які складаються у сфері побутового обслуговування, господарської, культурної та іншої діяльності;4) продукти духовної творчості (твори мистецтва, літератури, живо-пису, скульптури, музики, а також наукові відкриття, винаходи, раціона-лізаторські пропозиції — все те, що є результатом інтелектуальної праці);5) цінні папери, офіційні документи (облігації, акції, векселі, лоте-рейні білети, гроші, приватизаційні чеки, паспорти, дипломи, атеста-ти). Вони можуть стати об'єктом правовідносин при їх втраті, оформ-ленні дублікатів, поновленні.

Юр факти це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин За юридичними наслідками правоутворюючі – на основі яких суб’єкти набувають певних прав та обов’язків (при досягненні певного віку – право брати участь у виборах депутатів); правозмінюючі – що тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов’язків правоприпиняючі – що ліквідують певні права і обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення цих фактів За складом прості – що складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслідків складні – що являють собою певну сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків За тривалістю у часі одноактні – що складаються з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка, що дає право на проїзд); триваючі (або юридичні стани) – тривала у часі ознака (перебування у шлюбі) події – відбуваються незалежно від волі суб’єктів (стихійне лихо За відношенням до волі суб’єктів дії – відбуваються по волі суб’єкта:правомірні – відповідають вимогам норм права;протиправні – не відповідають вимогам правових норм.

Правомірна поведінка Правомірне поводження - це діяння суб'єктів, що відповідає нормам права і соціально корисним цілям. Ознаки правомірного поводження: - знаходиться у встановлених законодавством рамках (формальний аспект); - соціально корисно, не суперечить суспільним інтересам і цілям, що складає його об'єктивну сторону (змістовний аспект); - є усвідомленим, що складає його суб'єктивну сторону. Правомірне поводження по ступені соціальної значимості підрозділяється: 1) на необхідне (служба в армії); 2) бажане (наукова і художня творчість); 3) припустиме (відправлення релігійних культів). Найбільш поширена класифікація правомірного поводження в залежності від його мотивів (суб'єктивної сторони), відповідно до яких воно підрозділяється: 1) на соціально-активне (це вища форма правомірного поводження, що виражається у високому рівні правосвідомості і правової культури, відповідальності і добровільності. Тут суб'єкт діє не через страх перед покаранням і не через заохочення, а на основі переконання в необхідності і доцільності правомірного поводження. Цей вид поводження найбільше соціально значимо, тому що зв'язаний з реалізацією не тільки особистого, але і суспільного інтересу, з боротьбою за реальне твердження в житті принципів права, законності, порядку); 2) конформістське (це діяння, засноване на підпорядкуванні правовим розпорядженням без їх глибокого і всебічного усвідомлення, без високої правової активності); 3) маргінальне (це діяння, що теж відповідає правовим розпорядженням, але відбувається під впливом державного примуса, через страх перед покаранням

Правопорушення суспільно шкідливий, протиправний вчинок, здійснення якого передбачає юридичну відповідальність суб’єктом його є деліктоздатна особа необхідною ознакою суб’єктивної сторони є вина в формі умислу чи необережності об’єктивна сторона правопорушення відповідає на запитання, яким саме чином скоєно правопорушення оюєкт-суспільні цінності За ступенем суспільної небезпеки: злочини провини За належністю норм права, які порушуються, до відповідних галузей права За клом осіб: особові колективні За характером правових приписів:нормативно-правові, дисциплінарні Цивільні провини –