Функції держави– основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.Отже, функції держави – це основні напрямки її діяльності по здійсненю завдань держави, що відображають соціальну природу держави та її призначення як основного засобу здійснення політичної влади.Різноманітність напрямків державно-владної діяльності дає можливість класифікувати функції держави за різними критеріями:За територією здійснення:зовнішні;внутрішні.За періодом здійснення:постійні;тимчасові.За соціальним призначенням:загальносоціальні, що пов’язані з виконанням завдань, які відповідають природі суспільства;специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.За характером:відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно;латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.За сферами:політичні;економічні;гуманітарні.За основним змістом:загальносуспільні, основним призначенням яких є забезпечення існування та благополуччя суспільства (надання соціальної допомоги, соціальні прграми та ін.);класові функції, що відображають інтереси тієї соціальної групи, яка здійснює владні повноваження (забезпечення інтересів еліти позаекономічними чи примусовими методами, конституційне изакріплення привілеїв та можливість забезпечити виконання інтересів за допомогою примусу);національні, що характеризуються як діяльність держави, що націлена на збереження і розвиток національної культури, традицій та мови певного етносу (захист інтересів нації, яка створила державу, тих, що знаходяться за межами держави і т .п.).відповідно до принципу розподілу влади:законодавчі;виконавчі;судові;інформаційні (мають на меті цілеспрямовану інформованість населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).

Типологія держав Типологія - різновид класифікації. По засобах типології різні держави підрозділяються на визначені типи. Тип держави - це вид держави. Характеризується найбільш істотними ознаками, властивим різним державам. У сучасній типології держави існує кілька підходів. Формаційний підхід. Марксистсько-ленінська ТГП. Людське суспільство проходить 5-ть суспільно-економічних формацій, суспільство може знаходитися на визначеній ступіні: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична. Відповідно цим формаціям виділялися чотири історичних типи держави. Сучасна вітчизняна ТГП не відкидає формаційний підхід, але вносить у нього деякі корективи. Замість 4-ох типів держави виділяється 5 (східний, азіатський тип). Якщо марксистсько-ленінська теорія виходила з того, що каждый тип держави більш зроблений, зокрема вважалося, що на зміну рабовласницькому приходить феодальна держава. Сучасна типологія: перші типи держави були східний, рабовласницький і феодальний. Але майбутнє за цивилитарным державою. Є і цивілізаційний підхід, що заснований на виділенні різних цивілізацій. Основоположник англійський історик Тойнби. Він виділяв 21 цивілізацію, при цьому розділяв їх на первинні і вторинні. Позиція Тойнби зазнавала критики через відсутність чітких критеріїв типології держави. Проте, у сучасній вітчизняній літературі цивілізаційний підхід у типології держави розглядається як один з основних. Можна використовувати визначений варіант цивілізаційного підходу в типології держави, ґрунтуючись на історії людського суспільства. Всю історію людського суспільства сучасна наука розділяє на чотири періоди. Їх можна називати цивілізаціями: древня, середніх століть, нове час, новітній час. Відповідно чотири типи держави. Крім них можна використовувати й інші підходи в типології держави. З урахуванням рівня економічного розвитку всі держави можна розділити на три типи: доиндустриальное, індустріальне, постіндустріальне. Ще одна типологія враховує шляхи виникнення держави. Два основних типи держави - східний (азіатський) і західний (європейський). Кожний з цих типів має підтипи.

Форма держ правління онархія – форма державного правління, при якій вища влада в державі належить одній особі.Риси монархії:Монарх персоніфікує державу та виступає у внутрішній і зовнішній політиці як глава держави;Монарх здійснює одноособове правління. Може приймати до розгляду будь-яке питання;Наявність персональної власності, що забезпечує сім’ю монарха та передається у спадок;Влада монарха оголошується священною;Влада оширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства;Влада монарха є формально незалежною і не несе відповідальності;Наявність особливого порядку легітимізації (передається у спадок, призначається чи обирається);Встановлення безстрокового правління.Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу вади, який має колективно-представницький характер.Ознаки:Наявність виборних органів влади;Функцінування органів за принципом розподілу влади;Наявність складної структури державних органів та лише їм арактерних повноважень;Колегіальність у прийнятті рішень;Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;Визначеність терміну повноважень державного органу;Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;Високий авторитет судової влади.Різновиди еспублік:Парламентська;Президентська;Змішана (Україна).Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;Вона має єдину систему державних органів;В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;В ній існує єдине громадянство;У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.едерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.Особливості федерації:Складається з територій – суб’єктів федерації;Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;Наявність двох рівнів державного апарату;Наявність двох рівнів законодавства;Наявність двохпалатної структури парламенту;Повійне громадянство;Нормативні акти будуються за принципом субординації;Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;Наявність трьох рівнів повноважень державних органв:компетенція федерації;сумісна компетенція;компетенція суб’єктів.В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);національні, до складу яких входять національні державні