Державний устрій територіальна організація держави, що характеризується співвідношенням держави в цілому з його складовими частинами. У сучасній літературі прийнято виділяти три основних форми державного устрою: унітарне, федерацію (внутрішня) і конфедерацію (зовнішня). Унітарна держава – найбільш проста форма держави, у ньому, як правило, відсутні територіальні утворення, що володіють ознаками державності. Хоча деякі унітарні держави мають у своєму складі автономії (Іспанія, Азербайджан і ін.). У цьому зв'язку унітарні держави підрозділяються на прості і складні. Прості мають тільки адміністративно-територіальний розподіл, тобто вони складаються з визначених адміністративно-територіальних утворень, а складні – мають у своєму складі автономії. Унітарна форма державного устрою характеризується в основному тим, що в такій державі існує двухзвенная система органів: вищі і місцеві органи. Крім того, у державах існує єдине законодавство, кредитно-грошова система, єдина система податків. Керування в унітарній державі є найбільш простим. Федеративна держава – це найбільш складна форма державного устрою. Характеризується тим, що до складу держави входять територіальні утворення, що володіють ознаками державності і суверенітету. Це, по суті, держава, що складається з окремих держав. Ті територіальні утворення, що мають державність, іменуються суб'єктами федерації (не менш 2-ух). У федеральній державі існує трехзвенная система державних органів (федеральні – вищі органи, вищі органи суб'єктів федерації, місцеві органи). У федеральній державі може бути подвійне громадянство (не обов'язково). У федеральних державах може існувати подвійна система законодавства: федеральне законодавство і законодавство суб'єктів федерації. У федеральних державах може існувати подвійна кредитно-грошова система і подвійна податкова система. Таким чином, державне керування федеральної держави є більш складним, чим в унітарному.

Державно-політичний режимДемократичний політичний режим – спосіб дійснення політичної влади, що характеризується:визнанням принципу рівності та свободи людей;реальною можливістю реалізації інститутів безпосередньої та представницької демократії;конституційним закріпленням та реальним гарантуванням прав та свобод;професіоналізмом влади;політичним плюралізмом, що визначає наявність опозиції;можливістю громадян бути суб’єктом владних відносин;наявність органів амоврядування, що надають можливість реалізувати інтереси населення;Демократичний режим існує у трьох формах;Ліберально-демократичний. Передбачає наявність методів здійснення влади, що засновані на загальнолюдських принципах та повазі прав людини;Консервативно-демократичний. Його змістом є охорона та зміцнення таких форм правової та політичної організації суспільства, що склалися історично та характерні саме для цієї держави;Радикально-демократичний. Його змістом є здійснення державної політики найбільш рішучими та рогресивними методами і діями.Антидемократичний політичний режим – це способи здійснення влади, що засновуються на подавленні інтересів особи, верховенстві держави над правом та диктатурі однієї політичної партії.Форми:Деспотія. Характерна для монархічної форми правління і визначається безмежністю влади монарха та відсутністю декларованих прав і свобод особи.Тиранія. Визначається як влада, що встановлюється шляхом захоплення. Для неї характерна розвинута система каральних органів та відсутність механізмів реалізації прав і свобод.Тоталітарний режим. Характеризується наявністю однієї офіційної ідеології, зрощенням партійного і державного апаратів, монополією на інформацію, централізмом управління та посиленням ролі виконавчих органів, конституційним закріпленням пільг еліти, мілітаризацією держави.Авторитарний режим. Заснований на дійсному чи силовому авторитеті однієї особи чи групи людей.Характеризується:проголошенням прав та свобод і відсутністю можливостей їх реалізації;проголошенням верховенства парламенту, який в дійсності лише затверджує прийняті елітою рішення;значною роллю поліцейського апарату;наявністю обов’язку суду оберігати державні інститути;неможливістю опозиції;пріорітетом інтересів держави над інтересами суспільства

механізм держави та державний апарат ргани держави класифікують по шести основним критеріям:За ролю і місцем в системі державного апарату:первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.За напрямком та змістом діяльності:органи державної влади;глава держави;органи державного управлннясудові органи;контрольно-наглядові органи.За способом утворення:ті, що обираються;ті, що призначаються;ті, що передаються у спадок.За часом функціонування:постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.За складом та способом прийняття рішень:єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.За територією, на яку поширюються рішення:центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та удові.Законодавчі:обираються населенням;здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;діють колегіально;мають виключні повноваження (ст 93 КУ).Виконавчі:здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;складають систему вищих центральних та місцевих органів;функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).Судові:здійснюють особливу діяльність – правосуддя;незалежні і підкорюються тільки закону;приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);діють в особливих процесуальних формах;їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.

Правова держава це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.Ознаки правової держави.Верховенство пава:в системі нормативно-правових актів;над інтересами держави.Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.Здійснення влади на основі принципу її розподілу на аконодавчу, виконавчу, судову.Взаємна відповідальність держави і особи.Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.Високий ступінь заищеності особи.Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.

Держава в політ системі Держава виступає як особлива ланка в структурі політичної системи суспільства. Його роль і місце в цій системі не ототожнюється з роллю і місцем, з одного боку, правещей партії, а з іншого боку – інших ланок цієї системи.Держава не проста саме масове політичне об'єднання громадян,