КУРСОВА РОБОТА

з криміналістики

на тему:

“Розслідування злочинів у сфері комп’ютерної інформації.”

План

Вступ.

Розділ 1. Криміналістична характеристика злочинів вчинених у галузі інформаційної технології.

1.1.Поняття і загальна характеристика злочинів, які вчинені з використанням досягнень сучасних інформаційних технологій.

1.2.Криміналістична класифікація злочинів у галузі інформаційних технологій.

1.3.Портрет комп’ютерного злочинця.

1.4.Класифікація комп’ютерних злочинів.

Розділ 2. Організаційні засади та методика розслідування злочинів у галузі інформаційних технологій.

2.1.Стадія підготовки до розслідування комп’ютерного злочину.

2.2.Слідчий огляд і вилучення комп’ютерної інформації.

2.3.Дослідження, аналіз і оцінка вилученої комп’ютерної інформації.

2.4.Зберігання, вилученої комп’ютерної інформації.

Висновки.

Використана література.

Вступ

Актуальність теми. У наш час людство переживає бурхливий розвиток автоматизації, інформатизації і комп’ютеризації всіх сфер життя. За даними Nua Internet Surveys кількість користувачів глобальної мережі Internet з 80 тисяч у 1988 році зросла до 400 млн. на кінець 2000 р. Серед них близько мільйона в Україні. В нашій державі ефективному використанню можливостей глобальної мережі для розвитку науки, освіти, культури, підприємницької діяльності сприяє підписаний 31 липня 2000 року Президентом України Указ „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Указ, зокрема, передбачає встановлення та наповнення інформацією Веб-сторінок центральними органами виконавчої влади, створення належних економічних, правових, технічних умов для забезпечення широкого доступу до мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності. Але поширення інформаційних технологій має і негативний аспект: відкриває шлях до антисоціальної та злочинної поведінки. Комп’ютерні системи містять у собі нові, дуже досконалі можливості для невідомих раніше правопорушень, а також для вчинення традиційних злочинів, але нетрадиційними засобами.

На конференції країн Великої вісімки, щодо проблем кіберзлочинності, яка проходила у жовтні 2000 року, зазначалося, що збитки від кіберзлочинів сягають 100 млрд. німецьких марок щорічно. А по оцінках Рахункової палати уряду США щорічний збиток від розкрадань і шахрайств зроблених за допомогою інформаційних технологій тільки через Internet досягає 5 млрд. доларів США.

Крім того, що злочини, які вчиняються з використанням переваг найсучасніших технологій завдають великих економічних збитків, суспільство стає все більш залежним від роботи автоматизованих систем у різноманітних сферах життя - від управління збройними силами, підприємствами, організаціями, відомствами ,рухом літаків і поїздів до медичного обслуговування населення та національної безпеки .Іноді навіть незначний збій у функціонуванні таких систем може призвести до реальної загрози життю людей. Стрімке зростання глобальних комп’ютерних і телекомунікаційних мереж, а ших технолог, з початком процесу комп’ютеризації створюються сприятливі умови для вчинення таких злочинів. Зокрема глобальна комп’ютерна мережа Internet надає можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп’ютерної системи, у тому числі і військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої точки світу.

Поняття і загальна характеристика злочинів, які вчинені з використанням досягнень сучасних інформаційних технологій.

Протягом останнього десятиріччя істотно вивчались проблеми, пов’язані з бурхливим розвитком феномена, відомо в усьому світі під назвою “комп’ютерна злочинність”. На сьогодні це поняття включає всі протизаконні дії, при яких електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення або їх об’єктом таким чином, у це коло проблем потрапили не тільки злочини, безпосередньо пов’язані з комп’ютерами, але й такі, як шахрайство з кредитними магнітними картками, програмне “піратство” та інші.

Комп'ютерна злочинність – це міжнародне явище, рівень якого тісно пов’язаний з економічним рівнем розвитку суспільства у різних державах та регіонах. При цьому менш розвинуті у технічному відношенні країни завдяки діяльності міжнародних правоохоронних організацій мають можливість використати досвід більш розвинутих країн для запобігання та викриття комп’ютерних злочинів. Загальні тенденції, злочинні засоби та заходи запобігання є у різні проміжки часу однаковими у різних країнах, що ґрунтуються на єдності технічної, програмної та методичної бази цих злочинів (7; 434).

Таким чином, поняття “комп’ютерна злочинність” разом з розвитком комп’ютерних, телефонних технологій поступово трансформувалось у поняття злочинів у сфері інформаційних технологій.

Характерні риси злочинності в галузі інформаційних технологій мають:

як правило, міжнародний характер злочину (виходять за рамки кордону однієї держави);

труднощі у визначені “місцезнаходження” злочину;

слабкі зв’язки між ланками в системі доказів;

неможливість спостерігати і фіксувати докази візуально;

широке використання злочинцями засобів шифрування інформації.

Громадськість все більше цікавиться цими питаннями, оскільки кожний власник або користувач комп’ютера, телефону, радіотелефону, модему, пластикової картки – це потенційний потерпілий, якого можуть очікувати тяжкі наслідки в разі вчинення злочину, особливо в державному, комерційному та промисловому секторі, де можливі великі фінансові втрати. Комп’ютерні злочинці за допомогою міжнародних комп’ютерних мереж широко розповсюджують свій кримінальний досвід, не звертаючи уваги на національні кордони, що вимагає відповідних кроків кооперації від правоохоронних установ протидіючих цим злочинам, оперативного обміну інформацією про комп’ютерні злочини.

З розвитком глобальних комп’ютерних та телекомунікаційних мереж набула поширення практика промислового шпигунства. Саме тому, проблеми розробки систем захисту та забезпечення державної, службової та комерційної таємниці набирають сьогодні особливого значення. Багато проблем виникає у зв’язку з крадіжками послуг, зокрема вторгнення до телефонних мереж та незаконна торгівля послугами зв’язку. Також Internet широко використовують торгівці піратським програмним забезпеченням, порнографією, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну інформацією, координації дій. Комп’ютерні мережі, окрім усього, можуть стати об’єктом нападу терористів.

Починаючи з 1991р., при Генеральному секретаріаті Інтерполу діє робоча група з проблем комп’ютерної злочинності, яка вивчає цей вид злочинів у різних країнах, розробляє рекомендації, допомагає у стандартизації національних законодавств, напрацьовує методичний досвід розслідування комп’ютерних злочинів.

За час існування робоча група створила сучасну кваліфікацію комп’ютерних злочинів, розробила уніфіковану форму повідомлення (запиту) про такі злочини, працює