Комп’ютерне шахрайство – це введення, зміна, виправлення, знищення комп’ютерних даних чи програм або інші втручання до процесу обробки інформації, які впливають на кінцевий результат, спричиняючи економічну або майнову втрату з метою одержання незаконного економічного прибутку для себе чи іншої особи.

На процес обробки інформації впливають фактори неправильного програмного забезпечення, використання недостовірної та неповної інформації, несанкціоноване використання даних, інші несанкціоновані втручання до обробки. До злочинів такого типу несанкціоновані маніпуляції з програмним забезпеченням та апаратними засобами (неправильна зміна програмних файлів і носіїв інформації) на етапах введення обробки та введення відомостей.

Автомати по видачі готівки (код: QFC)

Шахрайство та крадіжки з використанням автоматів по видачі готівки.

Фінансові заклади випускають специфічні картки для користування автоматичних касових машин, для деяких видів цих машин можуть використовуватися закодовані банківські картки типу Visa і MasterCard. У будь-якому випадку картка використовується разом з персональним ідентифікаційним номером для доступу. Цей номер відомий лише власнику картки.

Незважаючи на це, злочинці постійно грабують касові машини, застосовуючи як часто силові засоби (злом) так і шахрайські дії. У більшості випадків картку і персональний код злочинці отримують внаслідок крадіжки у законного власника, або обманним шляхом від фінансового закладу. Відомі випадки, коли шахраї телефонують до особи, яка загубила картку, представляючись інспектором банку, запитують, нібито з метою перевірки реєстрації картки, персональний ідентифікаційний номер.

Комп’ютерна підробка (код: QFF)

Шахрайство та крадіжки пов’язані з виготовленням підроблених засобів з застосуванням комп’ютерних технологій.

Втручання до процесу оброблення інформації з метою введення, заміни, виправлення, знищення комп’ютерних даних чи програм або проведення інших акцій, які згідно з національним законодавством складають протиправні дії, пов’язані з підробкою і спрямовані на фальсифікацію відомостей або програмного забезпечення.

Підробка програмного забезпечення комп’ютерної системи має місце, наприклад, коли до комп’ютера вводяться інша інакша інформація на заміну існуючої або використовується дійсна інформація, але з метою шахрайства. Це також може бути виготовлення даних на мікрочіпи – звичайний приклад підроблення електронного серійного номера стільникових або мобільних телефонів. Так само це стосується виготовлення підроблених магнітних карток.

Здебільшого злочинці здійснюють різного роду підробки даних із метою порушення параметрів показників, документального подання інформації у зміненому вигляді для подальшого зберігання і використання при вчинені протиправних комп’ютерних маніпуляцій та інших злочинів.

4.Несанкціоноване копіювання.

Несанкціоноване копіювання, розповсюдження або публікація програмного забезпечення, захищеного правом.

Авторське право поширюється на твори, які є інтелектуальним творінням у галузі науки, літератури і мистецтва. Сюди належать також комп’ютерні програми та зразки топології напівпровідникової продукції.

Копіювання, розповсюдження або передавання до публікацій без такого права комп’ютерних програм – це категорія комп’ютерних злочинів, які вчиняються найчастіше з використанням важливих елементів ЕОМ.

Комп’ютерних ігор (код: QRG)

Несанкціоноване копіювання, незаконне втручання в роботу комп’ютерних мереж, розповсюдження або публікація комп’ютерних ігор.

Програмного забезпечення (код: QRS)

Несанкціоноване копіювання, викрадення чи привласнення, вимагання комп’ютерної інформації, розповсюдження або публікація програмного забезпечення, захищеного авторським правом.

Топології напівпровідникової продукції (код: QRT)

Виробництво без дозволу копій топологій інтегральних мікросхем, які захищені законом, або їх недозволене тиражування, комерційне використання чи імпорт [7; 437-447]

1.3.Портрет комп’ютерного злочинця

Відомо, що особа злочинця досліджується різними науками. Кримінологічні дослідження обмежуються головним чином, тими особливостями людини які необхідні для використання з метою кримінальної профілактики, попередження злочинців.

Що стосується криміналістики, то вона вивчає в першу чергу “професійні” звички злочинців, які проявляються, в основному, в певних способах і прийомах вчинення злочинів, залишають на місці вчинення злочинів характерний “почерк” злочинця, результати кожної злочинної діяльності містять сліди людини, яка їх залишила. Виявлення на місці вчинення злочину речових доказів проливає світло на відомості як про деякі особисті соціально-психологічні ознаки злочинця, так і про його злочинний досвід, професію, соціальні значення, стать, вік, особливості взаємодії з потерпілими.

Криміналістично значимі дані про особу злочинця ґрунтуються на двох специфічних групах інформації.

Перша група включає дані про особу невідомого злочинця по залишених ним слідах як на місці подій, в пам’яті свідків, так і іншими джерелами з метою встановлення напрямку і прийомів його розшуку і затримання. Така інформація дає уявлення про загальні ознаки певної групи осіб, серед яких може бути і злочинець. Отримані відомості слід порівнювати з наявними криміналістичними даними про особу, яка вчиняє злочини певного виду.

Друга група об’єднує інформацію, отриману при вчинену особи затриманого підозрюваного чи обвинуваченого з метою вичерпної криміналістичної оцінки особи – суб’єкта злочину. З цією метою збираються відомості не тільки про ціннісні орієнтації, особливості анти суспільних поглядів, але й про те, яка інформація про особу суб’єкта злочину, його зв’язках, особливості поведінки до, під час і після вчинення злочину може допомогти слідчому чи оперативному працівникові знайти зі злочинцем необхідний психологічний контакт, отримати правдиві свідчення, а також вибрати найбільш дієві способи профілактичного впливу на нього.

Вважається, що ця інформація, з урахуванням відомостей про злочинців, які відображаються в інших елементах криміналістичної характеристики, може бути покладене в основу типізації злочинців.

Формування банку типових моделей різних категорій злочинців, вивчення загальних (спільних) рис цих людей, дозволяє оптимізувати процес виявлення кола осіб, серед яких вірогідно вести пошук злочинця.

Характеризуючи особу комп’ютерного злочинця, необхідно відзначити основну ознаку, а саме: в електронну злочинність втягнуте широке коло осіб, від висококваліфікованих фахівців до дилетантів. Правопорушники мають різний соціальний статус та різний рівень освіти (навчання та виховання).

З метою глибшого вивчення цієї проблеми необхідно чітко знати, хто ж вони – комп’ютерні злочинці. Вітчизняні та зарубіжні дослідження дають змогу намалювати типового комп’ютерного злодія, тобто відповідний