У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

 

КУРСОВА РОБОТА

по курсу “Цивільне право”

на тему:

“Особливості окремих видів купівлі-продаж”

 

ПЛАН:

Вступ Купівля – продаж у роздрібній торгівлі Купівля – продаж у зовнішньоекономічній діяльності Купівля – продаж на біржах, аукціонах Висновок Задачі Список використаної літератури

1. Загальновідомо, що договір є однією з найпоширеніших підстав виникнення цивільно – правових зобов’язань. Саме договором купівлі – продажу опосередковуються відносини відносно оплатного відчуження майна від одних осіб до інших.

У будь – якому суспільстві, в якому існують товарно – грошові відносини, функціонування економіки неможливе без використання відповідних організаційно – правових форм, які мають забезпечувати обіг товарів. Цьому сприяє і договір купівлі – продажу, який виступає поряд з іншими договорами ефективним правовим засобом регулювання майнових відносин.

2. Основною цивільно – правовою формою торгівельного обслуговування громадян є договір роздрібної купівлі – продажу (традиційно розглядається в якості різновиду договору купівлі – продажу, однак відносини, які складаються у сфері торгівельного обслуговування населення між юридичними особами та громадянями, які займаються підприємницькою діяльністю, з одного боку, і громадянами – споживачами, з другого боку, характеризуються більшою специфікою).

Перш за все, треба зазначити, що ці відносини не можуть кваліфікуватися тільки як акт звичайного товарообміну. Основною метою встановлення договірних зв”язків є задоволення побутових потреб громадян, а кінцевим договірним результатом – якість торгівельного обслуговування, яке включає в себе поряд з якістю товару, що продається, також якість додаткових послуг, які надаються споживачу і завдяки яким останній отримує певні зручності (комфорт при придбанні товарів, висока культура обслуговування тощо).

Необхідність найбільш повного обліку соціально – економічної специфіки відносин у сфері торгівельного обслуговування пов’язана з законодавчим регулюванням найбільш важливих питань договірних відносин. У зв’язку з цим, правила поведінки суб’єктів договору роздрібної купівлі – продажу знайшли своє відображення як в кодифікованому цивільному законодавстві, так і в спеціальному законодавстві про захист прав споживачів та інших нормативних актах (Закони України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про захист прав споживачів”, “Про споживчу кооперацію”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” та інші).

Важливо відзначити, що особливістю договору роздрібної купівлі – продажу є його суб’єктний склад. Продавцем за цим договором виступають підприємства, організації і установи, незалежно від форми власності чи господарювання, на яких вони засновані, і основною метою діяльності яких є діяльність по реалізації товарів споживачам. Крім того, продавцем може бути і громадянин, що здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи. Покупцем по договору роздрібної купівлі – продажу є громадянин – споживач ( Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року №1023 – XII дає таке визначення поняття “споживач” : “споживач – громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб”).

Діяльність перших, певною мірою регулюється Постановою Кабінету Міністрів від 8 лютого 1995 року № 108 “Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення” (затверджений і додається; в подальшому – Порядок). П. 3 цього Порядку говорить, що торговельна діяльність може здійснюватися громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку, а так само юридичними особами всіх форм власності. Відносно сфер, в яких може здійснюватися торговельна діяльність, то п. 5 вказує, що торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно - виробничій сфері. Під роздрібною торгівлею треба розуміти торгівлю товарами та виконання при цьому супутніх робіт або послуг за готівку, а також за інші готівкові платіжні засоби, включаючи кредитні картки, а здійснюють її торгівельні підприємства (громадяни-підприємці) через спеціально створені пункти продажу (п. 7 Порядку-це можуть бути магазини, палатки, кіоски, будинки торгівлі, універсальні магазини, кафе, торговельні центри тощо).

В роздрібній торгівлі укладення договорів купівлі-продажу, звичайно, має свої певні особливості. При укладенні договору купівлі-продажу сторони керуються Цивільним кодексом України, а також спеціальними нормами споживчого законодавства.

Відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 року (із змінами і доповненнями) для здійснення окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент. Торговий патент представляє собою державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі певними видами підприємницької діяльності (діяльність, пов’язана з роздрібною торгівлею, діяльність з обміну валюти, а так само діяльність, яка пов”зана з наданням послуг у сфері грального бізнесу (тільки тоді ця діяльність підлягає патентуванню, коли вона здійснюється в пунктах роздрібного продажу товарів). Для продавців, які здійснюють свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі законодавство багатьма своїми актами встановлює цілу низку додаткових вимог та обов”язків (щодо організації продажу товарів, ціноутворення, санітарних вимог і таке інше). У цьому відношенні становище покупця має свої особливості. Покупець до укладення договору купівлі - продажу володіє переважно правами і тільки після його укладення у нього можуть виникнути обовязки. Для вступу у договірні відносини з торговельними підприємствами громадянин – споживач повинен обладати необхідною дієздатністю, яка встановлюється чинним цивільним законодавством. П. 41 ч. 3, 4 Правил зазначає, що у разі запровадження обмежень продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється в установленому порядку, а продаж товарів повсякденного попиту дітям проводиться лише у разі, якщо вони можуть самостійно зробити покупку та розрахуватися за придбаний товар (обов’язково повинен враховуватися зміст


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11