Всі трудові відносини, що становлять предмет трудового права, утворюють складну систему, в якій виділяється систе-ма індивідуальних відносин трудового найму і система ко-лективних трудових відносин. Критерієм для виявлення всіх елементів в цій системі виступає структура трудової діяль-ності, що склалася в суспільстві.

Індивідуальні трудові відносини характеризуються без-посереднім зв'язком між працівником і роботодавцем. Го-ловна їх мета — виконання працівником певної трудової функції. Елементами цих відносин виступають усі ланки суспільних зв'язків, без яких індивідуальні трудові відноси-ни не можуть нормально функціонувати. Потрібно відміти-ти, що не всі елементи є однопорядковими, зв'язки між ними носять складний, супідрядний характер. Особливе місце в цій системі займають відносини, що опосередковують трудовий договір між працівником і роботодавцем. Ці відносини можна розглядати як у вузькому, так і в широкому значенні. У широкому значенні трудовий договір є базою, основою всіх інших індивідуальних трудових відносин — щодо оплати праці, робочого часу, дисципліни праці тощо. Всі названі відно-сини виникають і протікають тільки в рамках дії трудового договору, з його припиненням припиняються і всі елементи, що його становлять. Навіть випадки невчасного розрахунку з працівником, трудові спори про незаконне звільнення по-в'язані з минулими трудовими відносинами в рамках тру-дового договору. Розглядаючи трудовий договір у вузькому значенні, потрібно обмежитися відносинами щодо його укла-дення, зміни і припинення. Це — ядро всіх індивідуальних відносин трудового найму.

До індивідуальних трудових відносин, на нашу думку, належать відносини щодо: професійної орієнтації і професійного добору кадрів, що здійснюється роботодав-цем; укладання, зміни та припинення трудового договору;

відсторонення працівників від роботи роботодавцем; нор-мування праці у рамках трудового договору; оплати праці;

робочого часу; часу відпочинку; охорони здоров'я праців-ників у процесі праці; дисципліни праці; оцінки результатів праці та атестації працівників; професійного навчання працівників і підвищення їхньої кваліфікації; дисципліна відповідальності працівників; матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

Відносини щодо дисциплінарної і матеріальної відпо-відальності є охоронними за своєю соціальною спрямованіс-тю, однак реалізуються в рамках трудового договору, який охоплює всю систему індивідуальних трудових відносин

Колективні трудові відносини. У науці трудового права прийнято включати в систему суспільних відносин, що ста-новлять предмет трудового права, крім власне трудових відно-син, також велику групу відносин, тісно пов'язаних з трудо-вими, які передують, супроводять або витікають з останніх. До них відносять — організаційно-управлінські відносини в сфері праці; відносини щодо забезпечення зайнятості, проф-орієнтації і працевлаштування; відносини щодо професій-ного відбору, професійної підготовки й підвищення кваліфі-кації кадрів безпосередньо на виробництві; соціально-парт-нерські відносини; відносини щодо нагляду і контролю за охороною праці й дотриманням трудового законодавства; від-носини щодо розгляду трудових спорів. Професор К.Н. Гусов і професор В.Н. Толкунова називають також організаційно-управлінські відносини профспілкового органу на вироб-ництві або іншого уповноваженого працівниками органу з роботодавцем, його адміністрацією (з приводу поліпшення умов праці, застосування норм трудового права, прийняття і застосування локальних норм трудового права, захисту прав трудящих), а також відносини щодо матеріальної відпові-дальності учасників трудового відношення за шкоду, заподіяну з вини однієї сторони іншій

Професор Р.З. Лівшиць до відносин, що передують тру-довим, відносить відносини на ринку праці щодо забезпе-чення зайнятості; до відносин, функціонуючих одночасно з трудовими — відносини щодо участі трудящих в управлінні виробництвом, щодо колективних переговорів, щодо укладення і виконання колективного договору, щодо встановлення умов праці, з охорони праці, щодо контролю і нагляду за дотри-манням трудового законодавства, з вирішення колективних трудових спорів, з участі профспілок у регулюванні трудо-вих відносин. За термінологією Міжнародної Організації Праці ці відносини отримали назву колективних трудових відносин на відміну від індивідуальних трудових відносин за участю працівника. Колективні трудові відносини покли-кані обслуговувати відносини найманої праці. До відносин, які можуть слідувати за трудовими, належать відносини щодо вирішення трудових спорів у питаннях здійснення тих або інших виплат (наприклад, виплати вивільненому працівни-кові середнього заробітку у встановлених межах на період до працевлаштування)

Розвиток нових економічних умов, наявність нової зако-нодавчої бази, нові суспільні відносини змушують переос-мислити юридичну природу названих відносин, їх місце в загальній системі права, а також у предметі трудового права.

Передусім про відносини зайнятості й працевлаштуван-ня. Ці відносини є комплексними за своєю юридичною при-родою і входять у предмет адміністративного права, трудово-го права і права соціального забезпечення. ;

Відносини між підприємствами і державною службою зайнятості є адміністративно-правовими, оскільки служба зайнятості наділена владними повноваженнями по відно-шенню до підприємства. Підприємство зобов'язане: виділя-ти певну кількість робочих місць у рахунок броні, праце-влаштовувати на ці місця працівників за направленням служ-би зайнятості; обладнати спеціальні робочі місця для інва-лідів і забезпечити їх реальне введення в дію шляхом праце-влаштування інваліда. За недотримання таких обов'язків на підприємство накладаються штрафні санкції: у разі відмови в прийнятті на роботу раніше заявлених фахівців — відшко-дувати службі зайнятості всі витрати по працевлаштуван-ню, профпідготовці, перепідготовці, виплаті допомоги по без-робіттю такому фахівцю. А також підприємство зобов'язане надавати службі зайнятості всю інформацію про наявність вакантних місць, вивільнення працівників, простої підприєм-ства, використання працівників з неповним робочим часом.

Відносини між підприємствами і державною службою зайнятості щодо бронювання робочих місць для працевлаш-тування осіб за направленням служби зайнятості; спеціаль-ного обладнання робочих місць для інвалідів і їх праце-влаштування; надання інформації службі зайнятості про рух і використання робочої сили; виплати штрафу за порушен-ня