У соціальному партнерстві держава виконує особливу роль — встановлення у законодавстві мінімальних стандартів і гарантій у сфері трудових відносин, а також здійснює пряме регулювання певних відносин і передбачає судовий за-хист у всіх випадках порушення трудових прав працівників і трудових колективів.

З прийняттям законів України "Про соціальне партнер-ство", "Про трудові колективи", "Про об'єднання робото-давців", проекти яких розробляються, буде закінчено фор-мування правової бази — основи для реалізації колектив-них трудових відносин.

Колективні трудові відносини — це середовище буття індивідуальних трудових відносин. Вони зайняли рівно-правне місце з індивідуальними трудовими відносинами. Більше того, індивідуальні трудові відносини за тією право-вою моделлю, котра складається у даний час, не можуть існу-вати без колективних правовідносин, оскільки для всіх ро-ботодавців є обов'язковими зобов'язання, які визначені Ге-неральною, галузевою, регіональною угодами, а також колек-тивним договором (інша справа, що зміст колективних угод поки що далекий від необхідного, але це питання вдоскона-лення правового регулювання, а не суті самої правової мо-делі). Слід визнати, що організаційний елемент властивий не тільки колективним правовідносинам, але рівною мірою й інди-відуальним. Що являють собою інститути оплати праці, дис-ципліни праці, робочого часу як не організацію індивідуаль-них трудових відносин? За всіма елементами індивідуаль-них трудових відносин простежується зв'язок з колективни-ми трудовими відносинами.

Може викликати заперечення висновок про включення відносин з розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів (конфліктів) до складу колективних відносин, проте мова йде про досудовий розгляд трудових спорів: індивіду-альних — комісіями у трудових спорах, колективних — примирними комісіями, трудовим арбітражем, незалежними посередниками. Видається, що комісії у трудових спорах, як орган розгляду індивідуальних трудових спорів, вичерпали себе і не має потреби зберігати їх у новому КЗпП. Їхній авторитет завжди був низьким, а тепер з прийняттям Кон-ституції України з'явилася легальна можливість звертатися працівникам безпосередньо до суду за вирішенням трудово-го спору. Відносини щодо розгляду трудових спорів харак-теризуються усіма особливостями, характерними для колек-тивних відносин, їх розгляд здійснюється колективними органами, що спеціально створюються на підприємстві, і колективними методами, які виявляються в колегіальному по-рядку розгляду, і у колегіальному прийнятті рішень.

Відносини з нагляду і контролю за дотриманням законо-давства про працю відносяться не до предмета трудового права, а до предмета права адміністративного, що переконливо довів А.Р. Мацюк ще у 1984 році.