У чинному КЗпП немає окремої статті, що встановлює основні принципи регулювання трудових відносин. Цей не-долік слід усунути в новому Трудовому кодексі. До основ-них принципів потрібно віднести наступні принципи: сво-бода праці; забезпечення права кожного вільно розпоряджа-тися своїми здібностями до праці, обирати рід діяльності та професію; заборона примусової праці й дискримінації в сфері трудових відносин; забезпечення права на охорону здоров'я у процесі праці, на умови, що відповідають вимогам безпеки і гігієни; забезпечення права на винагороду за працю без будь-якої дискримінації і не нижче заробітної плати, визна-ченої законом; захист трудових прав працівників.

На нашу думку, необхідно назвати і такий принцип як недопущення погіршення становища працівника порівняно з рівнем, передбаченим законодавством. У зарубіжному трудо-вому праві цей принцип "in favorein" (сприяння) є загаль-новизнаним і застосовується не лише до співвідношення до-говорів про працю із законодавством. Він має універсальне значення, торкається будь-якого нижчестоячого нормативно-го акта, який може тільки поліпшувати становище праців-ника порівняно з нормативними актами більш високого рівня. Такий принцип є і в законодавстві про працю України (статті 9,9-1 КЗіїП). Принцип, згідно з яким договори про працю не можуть погіршувати положення працівників порівняно із законодавством України, — це основний принцип, що має універсальний характер.

Можливим видається включення до системи основних принципів трудового права принципу соціального партнер-ства. Цей принцип міжнародно-правового регулювання праці (діяльність МОП базується на трипартизмі) набув поши-рення і в Україні. Соціальне партнерство існує на різних рівнях: на державному (Генеральна угода), на галузевому (галузеві угоди), на регіональному (регіональні угоди), на виробничому (колективний договір) — і покликане виріши-ти протиріччя, узгодити інтереси найманих працівників і власників. У даний час відбувається процес становлення механізму соціального партнерства, який повинен бути за-конодавче закріплений Законом України "Про соціальне партнерство".

В Основних напрямах соціальної політики на 1997—2000 роки, затверджених Указом Президента України від 18 жовт-ня 1997 p., передбачено низку заходів, спрямованих на роз-виток соціального партнерства в Україні. Зокрема, передба-чається розробити правовий механізм удосконалення органі-заційних форм і принципів соціального партнерства, взає-модії суб'єктів соціально-трудових відносин, ведення кон-сультацій, переговорів, укладення угод і колективних догово-рів, проведення примирних процедур; створити систему роз-гляду і вирішення колективних трудових спорів і конфліктів, забезпечити проведення активної примирної політики у разі виникнення конфліктів шляхом застосування посередництва, примирних комісій, трудових арбітражів; утворити Націо-нальну службу посередництва і примирення; посилити роль держави як гаранта соціального партнерства, дотримання і розширення соціально-економічних прав найманих праців-ників; удосконалити структуру системи органів соціально-го партнерства на всіх рівнях та ін. Деякі з намічених за-ходів вже реалізовано.

Проблема принципів трудового права не лише важлива, але й вимагає багатьох зусиль від дослідників, адже необхід-но звести воєдино і права людини, і досягнення загальної теорії права і проаналізувати весь масив трудового законо-давства і, нарешті, — реальні економічні можливості держави.