Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
В юридичній літературі під суб'єктами права розуміють учасників суспільних відносин, які на основі чинного зако-нодавства визнаються володільцями суб'єктивних прав і відповідних обов'язків. Під суб'єктами трудового права ро-зуміють учасників індивідуальних і колективних трудових відносин, які на основі чинного законодавства мають трудові права і відповідні обов'язки. Основними суб'єктами трудово-го права є працівник і власник підприємства, установи, орга-нізації або уповноважений ним орган чи фізична особа — роботодавець як сторони трудових відносин.
Суб'єкти трудового права — більш широке поняття, ніж суб'єкти трудового правовідношення. Як зазначає профе-сор M.I. Матузов, поняття "суб'єкти права" і "суб'єкти право-відносин" в принципі рівнозначні, хоча в літературі з цього приводу робляться певні застереження. По-перше, конкрет-ний громадянин як постійний суб'єкт права не може бути одночасно учасником усіх правовідносин; по-друге, новона-роджені, малолітні діти, душевнохворі особи, будучи суб'єкта-ми права, не є суб'єктами більшості правовідносин; по-третє, правовідносини — не єдина форма реалізації права (Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. — М.: Юристъ, 1997. — С. 482). Суб'єктами трудового права є: підприємство, установа, організація; тру-довий колектив; профспілковий орган підприємства, устано-ви, організації або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган; соціальні партнери на держав-ному, галузевому, регіональному рівнях в особі представників відповідних об'єднань профспілок або інших представни-цьких організацій трудящих і об'єднань власників або упов-новажених ними органів; державні органи; місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
В загальній теорії держави і права суб'єкти права роз-поділяються, перш за все, на індивідуальні й колективні (Тео-рия государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. — М.: Юристъ, 1997. — С. 483). За-лежно від видів суспільних відносин, які є предметом трудо-вого права, суб'єктів даної галузі права можна класифікува-ти на: 1) суб'єкти індивідуальних трудових відносин (інди-відуальні суб'єкти трудового права); 2) суб'єкти колектив-них трудових відносин (колективні суб'єкти трудового пра-ва); 3) інші суб'єкти трудового права.
Якщо суб'єктами індивідуальних трудових відносин є роботодавець і найманий працівник, то суб'єктний склад ко-лективних трудових відносин інший — це роботодавці, органі-зації роботодавців і їхні об'єднання (Український союз про-мисловців і підприємців, Союз орендарів та промисловців України, Союз малих, середніх і приватизованих підприємств України, Асоціація роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України та ін.). Разом з п'ятьома іншими об'єднаннями ці об'єднання 5 листопада 1998 року утвори-ли Конфедерацію роботодавців України; трудові колективи, профспілки та їхні об'єднання; виборні органи профспілко-вих організацій, інші уповноважені на представництво тру-довим колективом органи; органи соціального партнерства (Національна рада соціального партнерства, Національна служба посередництва і примирення); примирні органи з вирішення трудових спорів та ін. У цей час законодавче не визначений статус таких суб'єктів, як організації роботодавців та їхні об'єднання. Ще не створено законодавчу основу для функціонування сторін соціального партнерства, їхньої взає-модії. Потребує законодавчого визначення правовий статус трудових колективів у сучасних умовах (за відсутності За-кону України "Про трудові колективи" продовжує діяти Закон СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями" від 17 червня 1983 p., який не відповідає вимогам сьогодення;
положення Закону України "Про підприємництво в Україні" щодо діяльності трудового колективу також потребують змін. До інших суб'єктів трудового права слід віднести органи державного нагляду і контролю за додержанням законодав-ства про працю, охорону здоров'я на виробництві; державну службу зайнятості; інші державні органи; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Суб'єктів трудового права наділено правовим статусом, до змісту якого входять такі основні елементи:
1) трудова правосуб'єктність;
2) основні (статутні) трудові права й обов'язки;
3) юридичні гарантії цих прав і обов'язків;
4) відповідальність за порушення трудових обов'язків.
