громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, що беруть участь у вироб-ництві;—

обрані, призначені або затверджені на оплачувану по-саду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;—

які проходять службу в Збройних Силах України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, При-кордонних військах України, Військах внутрішньої та кон-войної охорони і цивільної оборони України, органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, створе-них відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу;—

які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; на-вчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчаль-них закладах;—

працюючі громадяни інших країн, які тимчасово пе-ребувають в Україні й виконують функції, не пов'язані з забезпеченням діяльності посольств і місій.

Потрібно врахувати, що цей перелік не є вичерпним, оскіль-ки в ст. 1 встановлено, що законодавством України можуть передбачатися й інші категорії зайнятого населення.

Державні гарантії зайнятості населення закріплені в стат-тях 4 і 5 Закону України "Про зайнятість населення". Без-коштовне сприяння в підборі відповідної роботи і праце-влаштуванні є однією з основних (але не єдиною) державних гарантій права на вибір виду діяльності. Не менш важливі безкоштовне навчання безробітних новим професіям, пере-підготовка в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги в пе-ріод професійної підготовки; виплата безробітним у вста-новленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю; захист від необгрунтованої відмо-ви у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи; компенсація матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

виплата вихідної допомоги працівникам, які втратили постій-ну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;

включення періоду перепідготовки та навчання нових про-фесій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю і матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу та ін.

Законом України "Про зайнятість населення" встанов-лено додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення. Мова йде про працездатних громадян у праце-здатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. До них належать:

а) жінки, які мають дітей віком до 6 років;

б) одинокі матері, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів;

в) молодь, яка закінчила або припинила навчання у се-редніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних закла-дах освіти, звільнилася зі строкової військової або альтерна-тивної (невійськової) служби та якій надається перше робо-че місце, діти (сироти), які залишилися без батьківського піклування, а також особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх заміняє, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

г) особи передпенсійного віку (чоловіки з досягненням 58 років, жінки — 53 років);

д) особи, звільнені після відбуття покарання або приму-сового лікування.

З метою працевлаштування вказаних категорій громадян місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповід-них рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підпри-ємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм влас-ності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5% загальної чисель-ності робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.

Згідно із п. 1 Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального за-хисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 27 квітня 1998 p. №578 (Людина і праця: Інформацій-ний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. — 1998. — №7), броня — ця кількість робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту; квота робочих місць — це закріплена норма робочих місць, в тому числі з гнучкими формами зайнятості, у відсотках до кількості робочих місць для обов'язкового працевлаштування громадян, які потребу-ють соціального захисту.

У Положенні вказується, що до громадян, які потребу-ють соціального захисту і надання першого робочого місця (підп. "в" і "д" ст. 5 Закону України "Про зайнятість насе-лення"), належать:

а) молодь до 18 років;

б) громадяни старші 18 років, які закінчили або припи-нили навчання в середніх загальноосвітніх школах, професій-но-технічних навчальних закладах, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умо-ви їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня закінчен-ня навчання, звільнення з військової (невійськової) служби;

в) діти (сироти), які залишилися без піклування батьків, а саме: діти, які не досягли 18 років; вихованці, учні, студен-ти, курсанти, слухачі, стажисти після закінчення навчальних закладів (очної форми навчання), але не пізніше досягнення ними 23-річного віку, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом календарного року з дня закінчення навчання;

г) громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування, які вважаються такими, що потребу-ють соціального захисту, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, не пізніше календарного року з дня звільнення після відбуття покаран-ня або примусового лікування.

У межах броні місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад встановлюють підприємствам квоту робочих місць для обов'язкового працевлаштування грома-дян, які потребують соціального захисту. Квота робочих місць встановлюється стосовно кожної категорії громадян, які по-требують соціального захисту.

У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ