організації оплати праці, передбачають впровадження як загальних принципо-во нових положень, так і вдосконалення вже встановлених норм. Передусім, як сказано у документі, необхідно впровади-ти у законодавство і правозастосовчу практику таке важливе положення як забезпечення залежності розмірів оплати праці від особистого внеску працівника в кінцеві результати праці. Потрібно відразу ж зазначити, що проблема це не нова і в директивних документах радянського періоду не раз проголо-шувалися наміри здійснити і реалізувати таку залежність. Однак, як свідчить практика і наукові дослідження, вирішити таке завдання не просто. Це питання тісно пов'язане з вдоско-наленням нормування праці, з ринком праці (рівнем безробіт-тя) і соціальною психологією. Надалі при розгляді правових питань оплати праці ми більш детально зупинимося на цьому.
Не менш важливою часткою майбутньої роботи є вста-новлення на законодавчому рівні системи мінімальних соці-альних стандартів. Зокрема, визначення поняття, змісту і роз-міру прожиткового рівня, передбаченого Конституцією Украї-ни. Іншим соціальним стандартом виступає мінімальна заро-бітна плата. Тут також буде проведений комплекс реформ, спрямованих на зміну правової моделі її застосування в Україні. Тенденцію, яка намітилась, загалом можна охаракте-ризувати як звуження сфери застосування нормативу міні-мальної заробітної плати.
Для забезпечення погашення заборгованості з виплати заробітної плати передбачається запровадити механізм при-мусового спрямування доходів державних підприємств і організацій на погашення заборгованості; введення майнової відповідальності підприємств за несвоєчасну виплату нара-хованої працівникам зарплати, передбачивши можливість аукціонного продажу основних фондів підприємств; поси-лення адміністративної і кримінальної відповідальності по-садових осіб, винних у нецільовому використанні коштів, які призначаються на виплату зарплати.
Потрібно зазначити, що частина заходів з захисту прав працівників на оплату праці вже реалізована у законодавстві. Прийняті законодавчі акти про індексацію грошових доходів населення, а також про порядок компенсації заробітної пла-ти у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
До організаційно-правових засобів реалізації реформи відноситься посилення ефективності механізму договірного регулювання оплати праці між роботодавцями і найманими працівниками через акти соціального партнерства; підвищен-ня частки тарифу в середній заробітній платі до 50—60%;
посилення державного регулювання оплати праці стосовно підприємств і організацій державної форми власності тощо.