Звісно, в цій проблемі не все так просто, як може здатися на перший погляд. Вплив різних працівників, служб на кінцеві результати праці різноманітний. Результати праці залежать від багатьох чинників, а відокремити результати праці кон-кретного працівника від результату цілого колективу не просто. Проте ці проблеми — проблеми державних підпри-ємств. Приватний власник сам оцінить результати праці кон-кретних працівників і відповідно реально відобразить їх в оплаті праці, хоч формально правовий статус найманих пра-цівників однаковий на підприємствах усіх форм власності.

Проблема результатів праці в нормуванні заслуговує уваги, тим більше, що взято курс на впровадження погодинної опла-ти праці. Розуміють це й економісти. Зокрема, А. Колот, дослі-джуючи проблеми нормування праці, застерігає від недооцін-ки її ролі при погодинній оплаті праці та рекомендує вста-новлювати показники конкретних обсягів робіт для робо-чих-погодинників і регламенти роботи для спеціалістів (див. Колот А. Нормування праці: значення в ринковій економіці і шляхи вдосконалення // Праця і зарплата. — 1998. — №17. — С. 20—21). Але на додаток до цього необхідно внес-ти зміни до законодавства і розширити права керівника щодо оплати праці. Очевидно, одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми може бути рекомендація про роз-ширення застосування письмової форми трудового догово-ру, в якому встановлювалися б конкретні показники резуль-татів праці для конкретного працівника. Відповідно в колек-тивному договорі підприємства цим питанням слід було б приділяти належну увагу.

Міністерство праці та соціальної політики України на-казом від 31 березня 1999 p. №44 затвердило Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства (Праця і зарплата. — 1999. — №11. — С. 18-31). Рекомендації підготовлено Науково-дослідним інститу-том соціально-трудових відносин з метою надання методич-ної допомоги роботодавцям в організації оплати та стиму-лювання праці різних категорій працюючих. Рекомендації враховують вимоги ринкової економіки до оцінки резуль-татів праці та визначення заробітної плати, які, за словами авторів, полягають, зокрема, у тому, що знімається будь-яке обмеження на розміри індивідуальної заробітної плати з боку держави. Вказані Рекомендації широко пропонують застосовувати різні види стимулювання, заохочення, надбавки, Доплати, разом з тим все ж слід враховувати, що норми КЗпП та Закону "Про оплату праці" не змінені й основна заробітна плата працівника не може бути зменшена нижче встанов-леного окладу (тарифної ставки) працівника. Крім того, в умовах кризового стану економіки, коли багато з підприємств є неплатоспроможними, скорочують виробництво або простою-ють, вести мову про додаткові виплати — теоретична утопія.