У практиці підприємств різних форм власності широко застосовується укладення з працівниками договорів на ске-рування їх на навчання до вищих навчальних закладів осві-ти на контрактній основі. У договорі передбачається, що підприємство оплатить навчання працівникові, а той у свою чергу зобов'язується відпрацювати на підприємстві визна-чену угодою кількість років. Вважаємо, що у даному випадку ми маємо справу із цивільно-правовим договором і відповідно з цивільними правовідносинами. За умови укладення такого договору працівник зобов'язаний виконати умови договору і відпрацювати встановлений період на конкретному підпри-ємстві. В іншому випадку власник підприємства має право вимагати від працівника відшкодування витрачених коштів. Як відомо, Конституцією України передбачено безоплатне отримання освіти у державних та комунальних закладах освіти. Проте освіта у сучасних умовах надається і на умовах її оплати. Працівник має право вибору, в усякому випадку юридичне право вибору. Якщо він обрав цивільний спосіб забезпечення свого права на освіту, то і наслідки виникають цивільно-правові. З другого боку, видається, від молодого фахівця не можна вимагати відшкодування коштів, витраче-них державою на його підготовку, якщо він вчився на бюд-жетній формі, а надалі відмовився працювати за скеруван-ням навчального закладу. Держава — особливий суб'єкт, вона виступає як гарант і здійснює фінансове забезпечення із бюджету або спеціальних фондів тих соціальних прав люди-ни і громадянина, які надаються за Конституцією безоплатно.

Проблеми професійної підготовки, підвищення кваліфі-кації та перепідготовки існують в кожній країні. Так, у Швеції система професійної освіти перебуває під постійним контро-лем підприємців та профспілок. Професійне навчання без відриву від виробництва в Німеччині та Франції включає практичну підготовку на підприємстві й теоретичний курс у професійно-технічних школах або спеціалізованих центрах. Таке поєднання практичного навчання з теоретичним кур-сом має тривалість в середньому біля 3 років. У Німеччині передбачено надання субсидій підприємствам, що здійсню-ють професійну підготовку молоді за системою наставник — учень. У Франції після прийняття Закону про професійну підготовку в 1984 p. питання професійної підготовки, підви-щення кваліфікації працівників стало обов'язковим при укла-данні колективних договорів. В угодах з впровадженням новітніх технологій у Франції передбачені умови про підви-щення кваліфікації та перепідготовку працівників (Бондар-чук К. Професійне навчання незайнятого населення (досвід зарубіжних країн)// Соціальний захист. — 1999. — №4. — С. 67-74).

Міжнародними нормами (Конвенцією МОП №142, яку ратифікувала Україна Указом Президії Верховної Ради від 7 березня 1979 p. №4414-9, та рекомендаціями МОП №87,117 і 150) покладається на держави прийняття і розвиток полі-тики та програм професійної орієнтації і професійної підго-товки працівників в усіх сферах життя. Політика та програ-ми професійної підготовки стимулюють і дозволяють всім особам розвиватися й застосовувати свої здібності до праці. Висока кваліфікація працівників стає також основою їхньої соціальної захищеності на ринку праці. Такі працівники є найбільш конкурентоспроможними.

Останнім часом в Україні різко загострилася проблема підготовки робочих кадрів, тому широко підтримується по-зиція щодо перегляду підходів до організації професійної підготовки і перепідготовки. Серед заходів з "реставрації" професійної підготовки на виробництві, що пропонуються фахівцями, потрібно виділити:—

впровадження для підприємств нормативів фінансо-вих витрат на підготовку кадрів;—

скасування оподаткування коштів, спрямованих на фінансування всіх навчальних заходів:—

розповсюдження заходів щодо організації навчання, стажування, підвищення кваліфікації працівників за кордо-ном, тим більше, що постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 p. №287 затверджено Положення про умо-ви матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 p. №1079// Праця і зарплата. — 1998. — №14) тощо.

У Росії, наприклад, роботодавець має право на відшкоду-вання витрат у зв'язку з наданням пільг працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в закладах освіти, з Федерального фонду освіти. Важливим та істотним кроком, на думку деяких фахівців, повинен стати процес поновлен-ня діяльності міжшкільних навчальних комбінатів для на-дання молоді можливості придбання професії в школі.