спільно з власником підприємства ви-значати умови найму керівника, брати участь у розв'язанні питань про виділення зі складу підприємства одного або де-кількох структурних підрозділів для створення нового підприємства — припинено Декретом Кабінету Міністрів України №8-92 від 15 грудня 1992 p. Позбавлення трудового колективу істотних прав служить ще одним засобом посилен-ня правового становища роботодавця, неконтрольованості його управлінських рішень, виключає право трудового колективу брати участь у розподілі прибутку, оскільки ці питання пе-редбачаються саме у статуті підприємства, який згідно з чин-ним законодавством затверджується власником підприємства. І хоча для державних підприємств статут затверджується власником майна за участю трудового колективу (ст. 9 Закону України "Про підприємства"), у багатьох випадках під-приємство створюється, а працівники ще не найняті і ніяким чином не можуть впливати на положення статуту підприєм-ства. У таких умовах виділення коштів з прибутку на соціальні потреби носить характер добродійності з боку власника, що в корені неправильно, суперечить принципам соціального партнерства і принижує людську гідність працівників.
Чинним законодавством про працю передбачені повнова-ження трудового колективу у встановленні колективних умов праці, укладенні колективного договору, встановленні робо-чого часу, забезпеченні трудової дисципліни, затвердженні правил внутрішнього трудового розпорядку, схваленні ком-плексних планів щодо поліпшення охорони праці й контро-лю за їх виконанням, утворенні комісії з трудових спорів на підприємстві. У ст. 252-5 КЗпП встановлено принципи мате-ріальної зацікавленості трудового колективу в результатах господарської діяльності. Зарахування працівників до бри-гади повинне проводитися зі згоди членів трудового колек-тиву бригади. Розподіл колективного заробітку в бригаді здійснюється із застосуванням коефіцієнта трудової участі.
Закон України "Про підприємства в Україні" встанов-лює, що всі питання соціального розвитку, включаючи по-ліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язково-го медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю власника відповідно до статуту підприємства колективним договором і законодавчими актами України. Пенсіонери й інваліди, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, корис-туються рівним з його працівниками медичним обслугову-ванням, забезпечуються житлом, путівками в оздоровчі й профілактичні заклади. Підприємство зобов'язане постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок, підлітків, жінок, які мають малолітніх дітей. Підприємства забезпечують пев-ну кількість робочих місць у рахунок броні для працевлаш-тування інвалідів, безробітних за направленням служби зай-нятості (ст. 26).
Законодавство передбачає права трудових колективів щодо набуття права власності на майно свого підприємства, а також право на оренду майна державних підприємств.
Згідно із Законом України "Про оренду державного і комунального майна" (Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №15. - Ст. 99; Урядовий кур'єр. - 1998. - 20 січня. — №12) трудовий колектив підприємства має право ухвалювати рішення про оренду цілісного майнового комп-лексу підприємства, його структурного підрозділу і створи-ти господарське товариство з цією метою (ст. 7 Закону) про-тягом 15 днів після отримання повідомлення Фонду дер-жавного майна України. Рішення про оренду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів трудового колективу підприємства. Створене члена-ми трудового колективу господарське товариство має пере-важне право над іншими фізичними й юридичними особа-ми на укладення договору оренди майна того державного підприємства, структурного підрозділу, де створено це това-риство (ст. 8 Закону).
Орендар має право викупу орендованого майна відповідно до законодавства з питань приватизації (ст. 25).
Для спільної участі у приватизації підприємства члени трудового колективу мають право створити господарське товариство, яке засновується на основі рішення загальних зборів, у яких брало участь більше 50% працівників підприєм-ства або їх уповноважених представників (ст. 8 Закону Украї-ни "Про приватизацію державного майна" (в ред. Закону від 19 лютого 1997 p. №90) // Голос України. - 1997. -№49). Члени організації орендарів, члени трудового колек-тиву підприємства, створеного орендарем, а також колишні працівники об'єкта приватизації, які вийшли на пенсію, звіль-нені за п. 1 ст. 40 КЗпП і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, що мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, а також інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, мають право на пільгове придбання акцій: першочергове придбання акцій на суму і за рахунок приватизаційного майнового сертифіката і додатково на половину його суми. Працівники підприємства, яке приватизується, мають право об'єднатися для викупу контрольного пакета акцій.
Господарське товариство, до складу якого увійшло не менше 50% працівників підприємства, користуються пріори-тетним правом викупу, а також — на розстрочку платежу на термін не більше 1 року з первинним внеском не менше 30% ціни. Керівники, їх заступники, головні фахівці та керівники структурних підрозділів державних підприємств, які пере-творюються на відкриті акціонерні товариства, мають право придбати акції на суму до 5% статутного фонду товариства з відстрочкою оплати на 1 рік після придбання акцій пра-цівниками.
На приватизованому підприємстві не допускається звіль-нення працівників з ініціативи нового власника протягом 6 місяців. Колективний договір, укладений на такому підпри-ємстві, зберігає свою чинність протягом терміну його дії, але не більш 1 року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового колективного договору.
У процесі встановлення нових умов, зміни існуючих со-ціально-економічних умов праці, укладення або зміни ко-лективного договору, угоди, їх виконання, застосування зако-нодавства про працю між роботодавцем і трудовим колекти-вом можуть виникати спори. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від З березня 1998 p. визначив повноваження трудового колективу найманих працівників щодо формулювання колективних вимог, а також встановив процедуру їх розгляду. У ст. 18 Закону передбачено право