Женева: Международное Бюро Труда, 1991. — С. 859— 860). З Конвенції МОП №87 випливає, що до організації трудівників та підприємців застосовуються однакові прин-ципи і норми. Йдеться про право виробляти свої статути й адміністративні регламенти, вільно обирати своїх представ-ників, організувати свій апарат і свою діяльність і формулю-вати свою програму дій (ст. 3); організації трудівників і підприємців не підлягають розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному порядку (ст. 4); організації трудівни-ків і підприємців мають право створювати федерації та кон-федерації, а також право приєднуватися до них, а кожна така організація, федерація або конфедерація має право вступати до міжнародних організацій трудівників і підприємців (ст. 5);
ці організації можуть набувати прав юридичної особи (ст. 7) таін. У цій Конвенції термін "організація" означає будь-яку організацію трудівників або підприємців, що має за мету за-безпечення і захист інтересів трудівників та підприємців.
МОП визнає необхідність повного дотримання автономії організацій підприємців і трудівників. Конвенція №87 про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 p. забо-роняє усяке втручання державних органів влади, здатне об-межити ці права або перешкодити їхньому законному здійсненню (ч. 2 ст. 3), а Конвенція №98 про право на органі-зацію і на ведення колективних переговорів 1949 p. передба-чає, що організації трудівників і підприємців мають належ-ний захист проти будь-яких актів втручання з боку одні одних чи з боку їхніх агентів або членів у створення й діяльність організацій та керування ними (ч. 1 ст. 2); дії, що мають за мету сприяти заснуванню організацій трудівників під пануванням підприємців чи організацій підприємців або підтримувати організації трудівників шляхом фінансуван-ня чи іншим шляхом з метою поставити такі організації під контроль підприємців чи організацій підприємців, розгляда-ються як втручання у зміст цієї статті (Там же. — С. 1010).
МОП високо оцінює роль організацій підприємців і тру-дівників. У Преамбулі Конвенції №150 про регулювання пи-тань праці: роль, функція і організація 1978 p. зазначається, що організації підприємців і трудівників відіграють головну роль у здійсненні цілей економічного, соціального і культур-ного прогресу (Международная Организация Труда. Кон-венции и рекомендации 1957—1990. — Т. П. — Женева:
Международное Бюро Труда, 1991. — С. 1871).
У країнах з розвинутими ринковими відносинами органі-зації підприємців відіграють активну роль у суспільному житті, співпрацюють з державними органами, профспілка-ми працівників, їхня діяльність спрямована на узгодження державних і корпоративних інтересів, представництво і за-хист соціально-економічних прав та інтересів роботодавців. Наприклад, координацію зусиль підприємців у масштабі на-ціональної економіки здійснюють такі організації, як "Кей-данрен" в Японії, Національна асоціація промисловців та Національна асоціація роботодавців у Франції, Національна асоціація промисловців у США тощо. Структура цих органі-зацій, напрямки діяльності неоднакові. Наприклад, у США, Японії діяльність асоціацій підприємців пов'язана із сферою політики, а у ФРН, Франції, Італії, скандинавських країнах ці організації разом з тим беруть участь у колективно-дого-вірному процесі. В деяких країнах існують організації підприємців двох типів: одні діють лише в економічній сфері, а інші — у соціально-трудовій (наприклад, ФРН, Швейцарія та ін.). У Великобританії, Франції, Італії, Бельгії організації підприємців виконують економічні й соціально-трудові функції (Основные направления и формы деятельности предпринимательских организаций в странах Запада / / Труд за рубежом. — 1991. — №1; Силин А.А. Предприниматель-ские организации: основные задачи, функции, структура // Труд за рубежом. — 1994. — №4). У деяких країнах діяльність організацій підприємців досить повно врегульовано на зако-нодавчому рівні разом з регулюванням діяльності профспілок. Наприклад, британський Консолідований закон про проф-спілки і трудові відносини 1992 p. містить спеціальний розділ (частина II) про організації підприємців.
Відомі й міжнародні організації, такі як Союз промислов-ців ЄС, Союз промислових конфедерацій і конфедерацій під-приємств Європи, Міжнародна організація підприємців, Між-народний конгрес промисловців та підприємців та ін. На галу-зевому рівні створені відповідні асоціації, ліги, спілки робото-давців тощо. Наприклад, асоціація взуттєвиків Італії, яка об'єд-нує понад 1000 фірм, забезпечує виготовлення взуття на суму більш як 9 млрд дол. на рік; у складі Німецького союзу, який об'єднує підприємства, що працюють у галузі спеціальних будівельних робіт, налічується більш як 36 тис. фірм (Іва-щенко M.I., Сменковський А. Громадські об'єднання під-приємців як засіб узгодження державних і корпоративних інтересів // Економіка України. — 1999. — №10. — С. 58;
Жалико Я., Романенко С. Роль об'єднань промисловців і під-приємців у економіці перехідного періоду // Економіка України. - 1997. - №6. - С. 40).
Об'єднання промисловців і підприємців, асоціацій, союзи роботодавців, промислові асоціації та ін. створено в більшості постсоціалістичних країн (Доклад международного совеща-ния "за круглым столом" по вопросу о новой роли органи-зации предпринимателей в странах с переходной экономи-кой. Женева, 29-31 мая 1995 года. - Женева, 1995. - С. 38). Зокрема, у країнах Центральної та Східної Європи продов-жується процес становлення організацій роботодавців, який розпочався наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. В Польщі існують дві організації роботодавців. Конфедерація польських роботодавців, яка створена у 1989 році, об'єднує приватних роботодавців, директорів державних підприємців та членів правлінь казенних підприємств. Конфедерації на-лежить провідна роль у представництві усіх роботодавців як за межами країни, у МОП, так і в Польщі. Інша організа-ція роботодавців — Конвенція підприємців, торговців та ви-робників сільськогосподарської продукції об'єднує приватних роботодавців малих і середніх підприємств (Nowy lad w Polsce і w Europe. - Warsava: Wydawnictwo Naukowe SCHOLAR, 1997. - С. 223).
В Угорщині до Національної консультативної ради вхо-дять Федерація споживача, Федерація ремісників, Федерація дрібних виробників