та ін. У Болгарії діє Національна три-стороння рада співробітництва. У Румунії в 1991 році було створено Національну конфедерацію румунських роботодавців, Національну раду малих і середніх підприємств, Національну раду румунських роботодавців та ін. (Ibid. — S. 223). У Ро-сійській Федерації діють Російський союз промисловців і підприємців, Асоціація приватних підприємств та підприємств, які приватизуються, Союз лісопромисловців та лісоекспортерів та ін.
У країнах із розвинутою економікою об'єднання роботодавців — юридичних осіб є найбільш поширеними пред-ставниками інтересів роботодавців. В Україні та Російській Федерації об'єднання роботодавців також створюються як об'єднання юридичних осіб. Об'єднання роботодавців створю-ються за галузевою, територіальною або галузево-територіальною ознакою.
Організації роботодавців почали створюватись в Україні на початку 90-х років. Однією з перших організацій підпри-ємців в Україні, що була заснована у 1992 p. з метою захисту прав промисловців і підприємців, став Український союз про-мисловців і підприємців. Це — неурядова неприбуткова гро-мадська організація, яка об'єднує сьогодні 16 тис. членів — промислові, будівельні, транспортні, наукові, комерційні та інші підприємницькі структури, підприємництва різних форм влас-ності (підприємства державні й приватні та змішаної форми власності). УСПП має 29 регіональних відділень; 8 галузевих організацій і декілька відомих громадських, серед яких Спілка юристів, Спілка економістів, Спілка інженерів та ін. На підпри-ємствах, що є безпосередньо членами УСПП, працює близь-ка 7 млн чол. (Український союз промисловців і підприєм-ців — учасник колективних переговорів / / Україна: аспекти праці. - 1998. - №2.- С. 26).
Згідно із Статутом і Програмою УСПП головним завдан-ням союзу є створення умов для нормального функціонування підприємницьких структур, забезпечення процесу відтворення на підприємствах. З цією метою УСПП виступає за тісну взаємодію банківських, комерційних і виробничих структур, сприяє заходам, спрямованим на підвищення кваліфікації про-мисловців та підприємців, надає підприємствам допомогу в проведенні аналізу господарсько-фінансової діяльності й розробці заходів щодо перебудови виробництва (Програма Українського союзу промисловців і підприємців. — К., 1996. — 28 с.; Статут Українського союзу промисловців і підприєм-ців. - К., 1992. - 19с.).
УСИП співпрацює з такими впливовими міжнародни-ми структурами, як Міжнародний конгрес промисловців і підприємців з штаб-квартирою у Москві. У червні 1997 р. на Генеральній раді Міжнародної організації роботодавців, штаб-квартира якої знаходиться у Женеві та яка є складовою Між-народної Організації Праці, УСПП було затверджено чле-ном цієї повноважної організації.
Разом з тим діяльність УСПП не обмежується економічною сферою. Досить активно УСПП діє у соціально-трудовій сфері. Бере участь у розробці проектів законів (так, влітку 1997 р. ним було розроблено і подано до Верховної Ради проект Закону про об'єднання роботодавців). Разом з проф-спілками або представниками об'єднань трудящих висту-пає активним учасником переговорного процесу по укладан-ню Генеральної угоди. Генеральна угода на 1997—1998 рік була підписана між Кабінетом Міністрів, УСПП і профспілко-вими об'єднаннями України. УСПП представляв інтереси роботодавців недержавних форм власності. Наміри УСПП активно впливати на соціально-економічну ситуацію в країні проявились у рішеннях VII надзвичайного з'їзду УСПП, який відбувався 16 лютого 1999 p. Головною метою з'їзду було роз-роблення комплексу першочергових заходів, які дали б змогу кардинально змінити ситуацію на краще. З'їзд затвердив Пер-шочергові антикризові заходи та перелік законодавчих ініціа-тив з актуальних соціально-економічних проблем (VII над-звичайний з'їзд Українського союзу промисловців і підпри-ємців // Україна: аспекти праці. — 1999. — №2. — С. 41).
Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств вирішує питання захисту інтересів підприємців та лобіювання, проводить семінари, консультації. Створено координаційно-експертний центр, до якого входять 12 об'єд-нань підприємців. Спілка співпрацює з близько 400 регіо-нальними та місцевими об'єднаннями роботодавців.
В проекті Закону "Про організації роботодавців" перед-бачено, що організації роботодавців та їхні об'єднання ство-рюються і діють з метою представництва та захисту інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, в тому числі у їхніх відносинах з іншими сторона-ми соціального партнерства. Отже, із проектом передбачено дві основні функції організацій роботодавців та їхніх об'єд-нань — функцію представництва та функцію захисту інте-ресів роботодавців. Видається необхідним відзначити ще одну функцію — функцію контролю за виконанням колективних угод. Професор І.Я. Кисельов виділяє три головні функції організації підприємств: функцію захисту членських органі-зацій; функцію представництва інтересів підприємців; інфор-маційну, освітню й консультативну функцію (Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: Учеб. для вузов. - М:. Изд. груп-па "ИНФРА-М - НОРМА", 1998. - С. 139).
Виникає питання: від кого або чого треба захищатись роботодавцям? Адже роботодавці є сильнішою стороною щодо найманих працівників. Але в умовах кризового стану еконо-міки не можна забувати про те, що інтереси роботодавців також потребують захисту зовсім не менш ніж інтереси найманих працівників. Антиринкова експансія й фіскально-силові засоби управління підприємництвом тільки у 1998 році привели до закриття більш 300 тис. підприємств малого та середнього бізнесу. Це спонукає підприємців звертатися до невідомих до цього часу форм боротьби за свої права. Наприклад, у 1990 році в Ялті відбувся страйк підприємців з вимогою виконання "економічних" указів Президента; та-кож у Криму певні підприємницькі структури під впливом податкового навантаження виступили з пропозицією органі-зації податкового локауту — водночас припинити відраху-вання податкових зборів підприємствам району чи міста. Але у таких спосіб неможливо вирішити важливі економічні й соціальні проблеми сьогодення. Є тільки один шлях, яким ідуть усі цивілізовані країни, — це шлях соціального партнер-ства, соціального діалогу на різних рівнях, починаючи з ви-робничого і закінчуючи загальнонаціональним. У посланні Президента України до Верховної Ради України "Україна:
поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціально-го розвитку на