2.2. Організатор злочину

Відповідно до ч. 4 ст. 19 КК 1960 р. організатором визнавалась осо-ба, яка організувала вчинення злочину або ке-рувала його вчиненням. Тепер же згідно з ч. З ст. 27 нового КК організатором є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій: організувала вчинення злочину (злочинів); керувала підго-товкою злочину (злочинів) або його (їх) вчи-ненням; утворила організовану групу чи зло-чинну організацію; керувала організованою групою чи злочинною організацією; забезпе-чувала фінансування організованої групи чи злочинної організації; організовувала прихо-вування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Отже, коло дій, які дають підстави визнати особу орга-нізатором, значно розширились, а це, у свою чергу, дає правоохоронним органам більше можливостей для притягнення до криміналь-ної відповідальності найбільш небезпечної фігури у злочинній діяльності — організатора (керівника).

Що стосується змісту ознак, за якими особа визнається організатором, то вони в основно-му зводяться до такого.

Організація вчинення злочину (злочинів) полягає у діях, які спрямовують, об'єднують інших співучасників на вчинення одного чи декількох злочинів чи координують їх пове-дінку. При цьому ініціатива вчинення злочи-ну може і не належати організатору, а бути ли-ше підтриманою ним. Дії по організації зло-чину полягають, зокрема, у: а) залученні до його вчинення виконавців, пособників, під-бурювачів чи інших організаторів; б) розподілі обов'язків між ними; в) визначенні об'єкта (предмета) посягання; г) розробці плану вчи-нення злочину. Основне завдання, на вико-нанні якого зосереджена діяльність організа-тора при організації вчинення злочину. — спрямувати. об'єднати і скоординувати зусил-ля інших осіб на вчинення злочину. Організа-ція останнього може включати залучення до вчинення злочину, об'єднання та координа-цію зусиль як співучасників всіх видів, так і лише одного (наприклад, виконавця) чи двох. Організація вчинення злочину може здійсню-ватись у формі наказу, угоди, прохання, під-купу, доручення, замовлення тощо. Так, судо-ва практика за певних обставин визнає замов-лення вбивства його організацією.

Керування підготовкою злочину (злочинів) передбачає спрямування дій виконавця, пособника чи підбурювача на готування до одного чи декількох злочинів, а саме на: підшукуван-ня або пристосування засобів чи знарядь; під-шукування співучасників; замовлення вчи-нення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочи-ну. Керуванням підготовкою злочину (злочи-нів) охоплюється також проведення інструк-тажу співучасників щодо виконання ними відповідних злочинних дій (бездіяльності), вироблення заходів щодо нейтралізації діяль-ності правоохоронних органів (організація підкупу, застосування насильства до праців-ника такого органу чи його близьких, усунен-ня його з посади чи інше блокування його діяльності, яка може перешкодити вчиненню злочину), визначення місць переховування співучасників після вчинення ними злочину, а також місць приховування знарядь, засобів вчинення злочину, його слідів та предметів, здобутих злочинним шляхом тощо. У разі ко-ли організатор спрямовує зусилля, наприклад, виконавця на вчинення підготовчих дій, які самі по собі є злочинними (підроблення доку-ментів, викрадення чи зберігання зброї, да-вання хабара тощо), його дії потребують додат-кової правової оцінки ще як організатора чи підбурювача таких злочинів.

Керування вчиненням злочину (злочинів) передбачає спрямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання об'єктивної сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). Воно може полягати, зокрема, у: наданні настанов конкретним уча-сникам злочину щодо виконання тих чи ін-ших дій, які становлять об'єктивну сторону вчинюваного злочину чи забезпечують вико-нання таких дій; координації дій співучасни-ків (їх розстановка на місці вчинення злочи-ну. визначення послідовності вчинення зло-чинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення); забезпе-ченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.

Особливістю цього виду організаторських дій є те, що вони пов'язані з безпосереднім виконанням об'єктивної сторони злочину і здійснюються в процесі вчинення злочину або перед його початком.

Організація вчинення злочину, керування його підготовкою чи вчиненням, а також інші форми організації злочинної діяльності не виклю-чають участі організатора у виконанні об'єкти-вної сторони злочину, тобто участі його у ньо-му як виконавця. За таких обставин дії орга-нізатора слід кваліфікувати за статтею Особ-ливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин без по-силання на ст. 27 КК. Якщо у вчиненні одного злочину особа брала участь як організатор, а в іншому — як виконавець, пособник чи підбу-рювач. її дії у кожному разі мають одержувати самостійну правову оцінку.

Утворення організованої групи чи злочин-ної організації — це сукупність дій по орга-нізації (формуванню, заснуванню, створен-ню) стійкого злочинного об'єднання для вчи-нення одного чи багатьох злочинів.

Дії щодо утворення організованої групи чи злочинної організації за своїм змістом є близь-кими до дій по організації злочину (підшуку-вання відповідних співучасників, об'єднання їх зусиль. визначення загальних правил пове-дінки членів групи або організації тощо). Од-нак основне завдання, яке стоїть перед орга-нізатором у цьому випадку, є іншим — ство-рити (заснувати) стійке об'єднання осіб, в якому поєднати (зробити спільними) їх зусил-ля для заняття злочинною діяльністю. Нала-годження функціонування стійкого злочин-ного об'єднання передбачає встановлення взаємозв'язку в діях окремих учасників остан-нього та діяльності його структурних частин, упорядкування, узгодження їх дій (діяльності) відповідно до загальної структури об'єднання.

Керування організованою групою чи зло-чинною організацією полягає у вчиненні су-купності дій, спрямованих на управління про-цесом підтримання їх функціонування (забез-печення існування та збереження організова-ності) як стійкого об'єднання осіб та або здійснення ними злочинної діяльності.

Таке керування може здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, дору-чень, проведення інструктажів, організації звітів про виконання тих чи інших дій, прийняття