У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Склад і види правомірної поведінки.

Склад правомірної поведінкиЇ це система ознак поведінки, яка відповідає розпорядженням права.

Правомірна поведінка складається:

суб’єкти права: фізичні та юредичні особи, які визнані дієздатними і деліктоздатними, тобто здатними здійснювати свої права і обов’язки та нести юрдичну відповідальність.

Суб’єктивна сторонаЇ внутрішне ставлення ( зацікавленість, байдужість) суб’єкта права до своєї діяльності та її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка їх оцінка.

Об’єктЇ явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні і нематеріальні блага, суспільні відносини.

Об’єктивна сторонаЇ зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія або бездільність, їх корисні результати, причинний зв’язок між діяннями та їх наслідками.

Правомірна поведінка складається із елементівЇ правомірних вчинків, тобто таких, що мають суспільно корисний характер.

В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм, відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості і юридичної грамотності особи.

Через правомірну поведінку право діє, поза неї воно мертве. Вид і міра правомірної поведінки встановлені диспозиційними нормами права. Правомірна поведінка виступає як загальна форма реалізації субєктивних юридичних прав і суб’єктивних юридичних обов’язків. Саме правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Через правомірну поведінку здійснюється управління суспільством, його житєдіяльністю. Основна маса виникаючих і діючих у суспільстві правовідносин має у своєму підгрунті правомірну поведінку. [ 7; с. 256-259 ]

Склад правомірного вчинку, який дозволить з’ясувати внутрішню структуру діяння, визначити його основні обов’язкові структурні компоненти та характерні взаємозв’язки між ними.

Системний аналіз внаслідок своєї універсальності та методологічної доцільності дозволяє повно та всебічно дослідити вказаний вчинок, чітко вирішити спврні питання інституту виконаня спеціального завдавння, а також визначити шляхи вдосконалення кримінально-правових норм з цих питань. Крім того, вчення про склад правомірного вчинку виконання спеціального завдання має не тільки науково-пізнавальне, а й практичне значення, оскільки всебічний та достатньо чіткий опис основних ознак ( властивостей ) цієї обставини, що виключає злочинність діяння, значно полегшить їх ( ознак ) встановлення в правозастосовній діяльності, зокрема в процесі кримінально-правової кваліфікації цих вчинків.

Юридичний склад виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації є системою взаємопов’язаних і взаємодіючих компонентів ( складових частин ), що характеризуються певними ознаками, необхідними та достатніми для характеристики діяння, що пов’язане з вимушеним заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам, як обставини, що включає злочинність діяння, є правовою підставою непритягнення особи до кримінальної відповідальності ( або виключення такої відповідальності ) . Він ( юридичний склад ) є ідеальною ( інформаційною ) системою, результатом усвідомлення та узагальнення ситуацій вимушеного заподіяння шкоди, що відображає найбільш типові, специфічні та усталені ознаки реальних діянь, пов’язаних із заподіянням шкоди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Якщо реально вчинені діяння, що заподіюють шкоду за зазначених обставин, є правовим явищем, то, відповідно, юридичний склад діяння, пов’язаного із вимушеним заподіянням шкоди особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, виступає поняттям, що розкриває його ( діяння ) специфічний зміст. Разом з тим ідеальне “розподілення” цього діяння дозволяє охарактеризувати його з урахуванням окремих складових елементів. Якщо хоча б один такий елемент має інші ознаки, то це тягне порушення специфічних зв’язків у системі та надає йому ( елементу ) нового змісту ( наповнює його новим змістом ), що, у свою чергу, призводить до виникнення якісно нового структурного утворення.

Порядок із загальновизнаним в теорії кримінального права поняттям юридичного складу обставин, що включають злочинність діяння, як системи певних компонентів ( складових частин ), питання щодо того, які компоненти його (юридичний склад ) утворюють та як вони ( компоненти ) між собою співвідносяться, вирішуються неоднозначно.

Так, Е. Благв сукупнвсть необхідних та достатніх ознак, що дозволяють не вважати діяння, передбачине Особливою частиною кримінального законодавства, злочином, називає складом виключення кримнальної відповідальності і виділяє три групи ознак, які в нього включаються. Першу групу складають, на думку автора, ознаки, які відносяться до фактора, який обумовлює це діяння: дійсність, наявність. Другу групу Ї ознаки,які відносться до усунення відповідного фактора: мета Ї усунення даного фактора; спосіб Ї заподіяння шкоди. Третю групу Ї ознаки які відносяться до заподіяної шкоди: інтересу, який неможливо зберегти недоторканним і відповідність меті та (чи) обумовленому фактору. Як зазначає Е. Благов, цей склад повинен характеризувати не стільки саме діяння, скільки ті умови, в яких воно проходить і які дозволяють не вважати його злочином при підпаданні під ознаки того, що передбачено Особливою частиною кримінального законодавства.