переходити до найближчого виду, а потім – до найближчого підвиду і т.д. Порушення цього правила призводить до помилки, яку називають стрибком у поділи Так, поділ поняття "граматичні речення" на прості та складнопідрядні буде помилковим, бо тут пропущено одне з найближчих видових понять - "складні речення" і здійснено "стрибок" до підвиду складних речень - "складнопідрядних речень".
8. Дихотомічний поділ. Класифікація
Дихотомічний поділ або дихотомія є поділом обсягу діленого поняття на два суперечливі (контрадикторні) поняття. Наприклад, всі сучасні держави можна поділити на монархії та немонархії, природу - на живу та неживу; студентів — на юристів та неюристів тощо. Дихотомічний поділ не завжди закінчується на двох перших суперечливих поняттях. Іноді заперечливе поняття знов ділиться на два суперечливі поняття, що дає змогу виділити з великого кола предметів групу саме тих предметів, які цікавлять нас найбільше.
Порівняно з поділом за видозміною ознаки дихотомія має декілька переваг. По-перше, вона завжди є співмірною, бо обсяг діленого поняття "розтинається" навпіл. По-друге, дихотомія здійснюється тільки на одній основі - залежно від наявності чи відсутності у предмета деякої ознаки. По-третє, члени дихотомічного поділу завжди виключають одне одне, бо будь-який предмет може належати лише до одного з контрадикторних понять.
Класифікація (від латинських слів classis - розряд; facio - роблю) - це розподіл предметів за групами (класами), при якому кожен клас має своє постійне, визначене місце. Метою класифікації є систематизація знань, тому від поділу вона відрізняється відносно сталим характером розподілу предметів та значною довговічністю. Крім того, класифікація утворює розгорнуту систему, де кожен член поділу ділиться в свою чергу на нові члени поділу, розгалужуючись на множину класів, що, як правило, закріплюються в таблицях, схемах, кодексах тощо.
Прикладом наукових класифікацій є класифікації м'язів та кісток в анатомії (людини чи тварини); рослин та тварин в біології; видів злочинів в Кримінальному кодексі тощо.
Використана література
1. Гетманова А.Д.Логика. – М.: Новая школа, 1995.
2. Жеребкін В.Є.Логіка. – Харків: Основа, 1999.
3. Конверский А.Є. Логіка – К.: Четверта хвиля, 1998.
4. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К,: Золоті ворота, 1996.