акту дало б можливість усунути усі протиріччя і прогалини в діючих нормативно-правових актах, забезпечить їх єдність та взаємоузгодженість. Крім того, пропонується прийняти і Закон України “Про сільське господарство” 33,с.125-128.
У процесі розробки і прийняття цих нормативно-правових актів аграрного законодавства України, важливу роль має відігравати аграрно-правова наука, шляхом здійснення науково-теоретичних досліджень та розробки конкретних рекомендацій щодо його класифікації, розробки визначень основних понять сільськогосподарського виробництва.
Усі згадані особливості розвитку аграрного законодавства, вимагають подальшого розроблення теорії законодавства, принципів його розвитку, вироблення нових підходів до поняття, характеристики змісту, перспектив розвитку аграрного законодавства.
Саме аграрно-правова наука має дослідити нові суспільні відносини, що виникають в аграрному секторі економіки, виявити прогалини в їх правовому регулюванні, розробити основні засади нових правових інститутів, виробити чіткі визначення понять сільськогосподарського виробництва.
Нові правові інститути вже досліджуються вченими: Н.І. Титовою, Л.В. Логуш, М.С. Долинською, Ю. Шемшученком, П. Кулинечем, В. Медведчуком, В. Семчиком, І. Бузиловичем, А. Юрчинком, І.А. Войтюком та іншими 31.
Отже, аграрно-правова наука має сприяти розвитку нових правових інститутів аграрного права та ефективному правовому регулюванню аграрних відносин.
ІІІ Розділ
Аграрно-правові наукові дослідження юристів-аграрників з питань аграрної реформи в Україні відіграють важливу роль, оскільки саме завдяки їм вносяться пропозиції та рекомендації щодо прийняття багатьох нормативно-правових актів.
Слід також зазначити, що виникнення нових правових інститутів у системі аграрного права вимагають подальшого розроблення теорії законодавства, принципів його розвитку. Потрібно також виробити нові підходи до понять, характеристики аграрного законодавства. Крім того, потребують подальшого дослідження нові суспільні відносини, які виникають в аграрному секторі економіки.
Аграрно-правові наукові дослідження мають бути спрямовані на виявлення певних прогалин чи нашарувань, які є зайвими в правовому регулюванні нових аграрних відносин. Також потрібно розробити основні засади нових правових інститутів. Крім того, глибшого дослідження вимагається до визначення певних понять сільськогосподарського виробництва 31,с.102.
Так, вже зараз нові правові інститути аграрного права досліджуються такими вченими як Н.І. Титова, Л.В. Логуш, М.С. Долинський, П. Кулинич та інші.
Отже, можна сказати, що основними напрямами розвитку аграрно-правових наукових досліджень в сучасний період мають бути дослідження, спрямовані на розробку певних рекомендацій щодо прийняття нових нормативно-правових актів та вдосконалення діючих. Крім того, розвиток аграрно-правових наукових досліджень має бути направлений на глибинне дослідження нових правових інститутів аграрного права і їх ефективне правове регулювання.
Слід також зазначити, що економічні і правові проблеми аграрної реформи були предметом дослідження спеціальної наукової конференції в Одесі (1993 р.) та Міжнародного конгресу в Мінську (1999 р.) 34.
До основних напрямів аграрно-правових наукових досліджень, які потребують детального вивчення можна віднести наступні:
наукова розробка засад і стратегії земельної та аграрної реформи;
визначення ролі земельної реформи в аграрних ринкових перетвореннях та її місце в аграрній реформі;
з’ясування змісту, стратегії та етапів розвитку аграрної реформи;
правовий аналіз організаційних форм та методів проведення аграрної реформи;
радикальна зміна відносин власності на землі сільськогосподарського призначення;
аналіз правового становища суб’єктів аграрної реформи;
роль держави у забезпеченні аграрної реформи;
охорона навколишнього природного середовища в процесі аграрного реформування та деякі інші 35,с.130-131.
Отже, важливим напрямом розвитку аграрно-правових наукових досліджень можна вважати розробку фундаментальних засад і стратегії аграрної та земельної реформи.
Слід також зазначити, що подальшого наукового обгрунтування та відповідного законодавчого закріплення потребують питання щодо кола суб’єктів права приватної власності на землі та обсягу їх правомочностей. Крім того, потрібно визначити об’єкт права приватної власності на землі, а також обмеження права приватної власності та інші.
Розвиток аграрного законодавства зумовив виділення як одного нового правового інституту аграрного права – інституту оренди земель, який регулюється Законом України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. 36.цей інститут вже досліджувався багатьма юристами-аграрниками: О.О. Погрібний, М.В. Шульга, І. Будзилович, А. Юрченко 37,с.63-67,І. Сонюк 38,с.35-39, А. Берлач 39,с.15-18 та інші.
Детальнішого наукового дослідження вимагає правовий інститут сільськогосподарської майнової оренди 35.
Наука аграрного права повинна, шляхом розроблення відповідних рекомендацій сприяти прийняттю спеціалізованого нормативно-правового акта аграрного законодавства (у формі закону) з питань регулювання оренди майна в сільському господарстві.
Ще одним важливим напрямом аграрно-правових наукових досліджень є розвиток сільськогосподарського кооперативного законодавства.
Дискусійним в аграрно-правовій науці є питання щодо юридичної природи сільськогосподарського кооперативу.
Наступний напрям досліджень пов’язаний ще з одним новим правовим інститутом – інститут селянського (фермерського) господарства.
Слід також сказати, що відбувається процес становлення ще одного нового правового інституту – інституту правового забезпечення соціального розвитку села. Ця проблема є важливою і потребує детального наукового обгрунтування, оскільки Закон УРСР “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” фактично не діє, а його норми в більшості носять суто декларативний характер, то одним із напрямів розвитку аграрно-правових наукових досліджень має бути створення ефективного механізму реалізації норм даного нормативно-правового акту.
Ще одним напрямом аграрно-правових наукових досліджень, який потребує подальшого розвитку є з’ясування соціальної ролі селянства та проблеми гарантування його прав. На мою думку, це є важливо, оскільки права селян завжди ставилися на другий план, а тому потрібно розробити чіткі гарантії їх виконання.
Наступний напрям розвитку аграрно-правових наукових досліджень стосується приватизації майна в агропромисловому комплексі. Це пов’язано з тим, що досі відсутній попередньо розроблений та науково обгрунтований план приватизації майна в агропромисловому комплексі. Потрібно створити певну концепцію приватизації майна 40,с.57-59.
Крім того, подальшого дослідження потребують аграрно-трудові відносини. Ці відносини також потребують законодавчого врегулювання.
Ще одним напрямом аграрних досліджень можна назвати дослідження трудових і економічних прав селян.
Також потребує детальнішого наукового дослідження правове становище державних, приватних, сімейних підприємств в аграрному секторі економіки та інших суб’єктів.