Основні методи розслідування комп’ютерних злочинів

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ І. Поняття комп’ютерного злочину. 7

Розділ ІІ. Криміналістична характеристика комп’ютерних злочинів: 12

2.1. Спосіб вчинення злочину; 12

2.2. Особа злочинця; 21

2.3. Обстановка скоєння злочину; 25

2.4. Знаряддя і засоби, що використовуються при скоєнні комп'ютерних злочинів; 26

2.5. Жертва комп’ютерного злочину. 27

Розділ ІІІ. Особливості розслідування комп’ютерних злочинів: 29

3.1. Слідчі ситуації та версії; 29

3.2. Особливості проведення основних слідчих дій; 30

3.3. Використання спеціальних знань; 37

Розділ IV. Міжнародне співробітництво під час розслідування комп’ютерних злочинів. 40

Висновок 44

Список використаних джерел 46

ВСТУП

В наш час, коли настає епоха Інтернету і комп’ютерних технологій, комп’ютерна злочинність стала реальністю суспільного життя. Негативні тенденції в значній мірі зумовлені бурхливим процесом розвитку науково-технічної революції (НТР). Ця революція зумовила появу нового виду суспільних відносин і ресурсів - інформаційних. Існує низка особливостей, які відрізняють інформаційні ресурси від інших видів ресурсів:

- вони неспоживні і можуть підлягати не фізичному, а моральному зносу;

- вони по своїй суті нематеріальні і не зводяться до фізичного носія, в якому втілені;

- їх використанння дозволяє різко зменшити використання інших видів ресурсів, що в кінцевому результаті призводить до значної економії матеріальних ресурсів;

- процес їх створення і використання здійснюється за допомогою комп’ютерної техніки.

Інформація на сьогодні стає продуктом суспільних відносин, починає набувати рис товару і ставати предметом купівлі-продажу. Наслідком інформаційних процесів є виникнення і формування нових суспільних відносин і зміною вже існуючих. Зараз можна зафіксувати велику кількість договірних відносин, пов’язаних з виготовленням, передачею, накопиченням і використанням інформації в різних її формах.

В зв’язку з цим нові інформаційні технології дали поштовх в плані прогресу суспільства, але й стимулювали виникнення і розвиток нових форм злочинності. Революція в галузі комп’ютерної техніки надала злочинцям широкі можливості в плані доступу до нових технічних засобів. В сучасних українських умовах злочинні структури не відчувають недостачу кадрів, які можуть ефективно використовувати найновіші електронні засоби, технологічні новинки, свої професійні знання і навики для підготовки, вчинення, маскування злочинів і активній протидії роботі правоохоронних органів. Цими професіональними кадрами є звільнені висококваліфіковані спеціалісти, що обслуговували структури воєнно-промислового комплексу, різні науково-дослідні центри, лабораторії і інститути, а також реорганізовані в недавному минулому КДБ. Ріст безробіття одразу ж вплинув на зміну криміногенної ситуації в Україні.

Відсутність чіткого визначення комп’ютерної злочинності, єдиного розуміння суті цього явища значно ускладнюють визначення завдань правозастосовчих органів у виробленні єдиної стратегії боротьби з нею. Довгий час вважалось, що комп’ютерна злочинність існує тільки в іноземних капіталістичних державах, а в Україні через слабку комп’ютеризацію це явище відсутнє взагалі. На мій погляд, саме ці обставини призвели до недостатнього вивчення цієї проблеми. Сама поява комп’ютерної злочинності в нашій країні наштовхує на думку, що це явище властиве всім державам, які в результаті наукового прогресу вступають в період широкої комп’ютеризації своєї діяльності.

Протягом останніх 20-25 років по мірі комп’ютеризації господарсько-управлінської та фінансово-кредитної діяльності з’явились нові види злочинів, які стали називатись комп’ютерними, виходячи із термінології іноземної юридичної практики. Перший злочин подібного типу в колишньому СРСР був зареєстрований в 1979 році в м. Вільнюсі. Тоді шкода державі склала біля 80000 рублів. Цей випадок став початком розвитку і вивчення нового виду злочинів в нашій державі. На сьогодні все більше і більше застосовується міжбанківська система електронних платежів, яка не може бути абсолютно надійною. Цим користуються злочинні структури, які отримують несанкціонований доступ до банківських комп’ютерних мереж для вчинення протиправних діянь. Можна сказати, що процес комп’ютеризації суспільства призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів. При цьому матеріальні втрати від цього виду злочинів постійно зростає. Безумовно, найбільше від комп’ютерних злочинів потерпають розвинуті у технічному відношенні країни, однак і в інших країнах, з початком процесу комп’ютеризації створюються сприятливі умови для вчинення таких злочинів. Зокрема, глобальна комп’ютерна мережа Internet надає можливість увійти до будь-якої світової відомчої комп’ютерної системи, у тому числі і військової. До того ж це можна зробити майже з будь-якої точки світу. Крім того, що злочини, які вчиняються з використанням переваг найсучасніших технологій завдають великих економічних збитків, суспільство стає все більш залежним від роботи автоматизованих систем у різноманітних сферах життя - від управління збройними силами, підприємствами, організаціями, відомствами, рухом літаків і поїздів до медичного обслуговування населення та національної безпеки. Іноді навіть незначний збій у функціонуванні таких систем може призвести до реальної загрози життю людей. Стрімке зростання глобальних комп’ютерних та телекомунікаційних мереж, а також можливість підключення до них через звичайні телефонні лінії посилюють можливості їх використання для кримінальної діяльності.

Проаналізувавши загальний стан розробленості та врегульованості законами і підзаконними нормативно-правовими актами досліджуваної проблеми, можна зробити висновок, що для України, яка має величезний потенціал передових наукових знань і новітніх технологій, протидія комп’ютерній злочинності та попередження різноманітних її проявів залишається досить актуальною. Але все ж необхідно зазначити, що у нас є певні позитивні зрушення у цьому напрямку. В 1992 році був прийнятий Закон України “Про інформацію”, розділ 5 якого присвячений проблемам захисту інформації і відповідальності за порушення законодавства. В 1994 році законодавцями прийнято Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”, Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України тощо.

Позитивним моментом можна вважати прийняття Верховною