QZZ | Інші випадки вчинення злочинів, пов’язаних з комп’ютерами

ВИСНОВОК

Одним з негативних наслідків розвитку обчислювальної техніки і електронних засобів комунікацій є комп'ютерна злочинність - здійснення протиправних діянь у відношенні або за допомогою ЕОМ. Ця проблема останнім часом набирає особливу актуальність в світлі нерозвиненої законодавчої бази, регулюючої відносини в цій сфері, неготовності правоохоронних органів до розслідування, припиненню і попередженню правопорушень і відсутності судової практики.

Ефективний захист прав і інтересів громадян може бути забезпечена лише застосуванням всього комплексу заходів як організаційно-технічного, так і правового характеру. На симпозіумі по профілактиці і припиненню комп'ютерної злочинності (VIII конгрес ООН з профілактики злочинів і поводження з правопорушниками, Гавана, 1990 рік) було констатовано, що "комп'ютерна злочинність і її наслідки представляють собою нову форму антигромадської поведінки, яка лише недавно отримало визнання як явище, що являє собою загальну загрозу безпеці і нормальному функціонуванню нашого суспільства."

Комп'ютерна злочинність має міжнародний характер, оскільки у зв'язку із створенням єдиного інформаційного простору територіальних обмежень для неї не існує, що вимагає такої ж широкої міжнародної співпраці правоохоронних органів в цій сфері. За офіційними даними Інституту комп’ютерної безпеки (Computer Security Institute), у 2000р. тільки в США економічні збитки від дій комп’ютерних злочинців склали 265,5 млн. дол. США. У Франції щорічні витрати банків досягають 1 млрд. франків на рік і кількість таких злочинів збільшується на 30-40%. У Німеччині “комп’ютерна мафія” викрадає на рік близько 4 млрд. марок у Великій Британії лише асоціація страхових компаній несе збитки на суму понад 1 млрд. фунтів стерлінгів на рік [5,1].

Україні, що тільки приступила до створення інформаційної інфраструктури і прагнучій до інтеграції з світовою спільнотою, слід використати вже накопичений позитивний досвід зарубіжних країн в боротьбі з комп'ютерною злочинністю, а загальне відставання у сфері інформатизації ліквідовувати хоча б в частині попередження комп'ютерної злочинності і розробки науково-методологічних основ правового регулювання відносин в цій сфері. Легальна дефініція складів конкретних комп'ютерних злочинів в кримінальному кодексі вже дана, наступними етапами є створення криміналістичних характеристик комп'ютерних злочинів, наукове вивчення феномена інформації як об'єкту пошуку, виявлення, фіксації і криміналістського дослідження, виявлення, фіксації і досліджень доказів при розслідуванні інформаційних злочинів.

Але також слід зазначити, що комп’ютерні злочини часто вчиняються у сукупності з іншими злочинами (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, службове підроблення, порушення авторських і суміжних прав і ін.), тому основна увага при розслідуванні злочинів приділяється саме цим діянням, а комп’ютерні злочини відходять на другий план.

Виходячи з вищеописаних завдань, в даній роботі була зроблена спроба дати поняття комп'ютерного злочину в загальному вигляді, провести аналіз конкретних видів, криміналістичну характеристику комп'ютерних злочинів, а також розробити прогноз можливих слідчих ситуацій і методику їхнього розслідування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Батурин Ю. М. Проблемы компьютерного права. – М.: Юрид. лит., 1991. – 272с.

Батурин Ю.М., Жодзишский А.М. Компьютерная преступность и компютерная безопасность. – М.: Юрид. лит., 1991. – 157с.

Безруков Н.Н. Компьютерная вирусология: Справочное руководство. – К.: УРЕ, 1991. – 415с.

В.Лісовий. Комп’ютерні злочини: питання кваліфікації// Право України. – 2002. - №2. – ст. 86-88.

Голуб’єв В. Комп’ютерна злочинність// Юридичний вісник України. – 2002. - №6. – ст.1,4.

Кузнєцов В. Комп’ютерна крадіжка. Що розуміти під предметом злочину// Право України. – 1999. - №10. – ст.74-76.

Н. Розенфельд. Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів)// Вісник прокуратури. - №4. – 2002. – ст.23-27.

Усатий Г.О. Кримінальна відповідальність за комп’ютерні злочини: кримінологічні та правові проблеми// Вісник законодавства України. – 2001. - №21. – ст.45-48.

Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад’юктів, викладачів вузів системи МВС України / П.Д. Біленчук, О.П. Дубовий, М.В.Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998. – 416 с.

Криміналістика: Підручник/ За ред. П.Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. І доп. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.

Криминалистика: Учебник для вузов/ Под ред. профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательськая група НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 990с.

Криминалистика: Учебник для вузов/ А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынського. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615с.

Криминалистика: Учебник/ Отв. Ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2000. – 718с.

http:// securityfocus.com

http://

http://

http://

Нормативні акти:

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року//ВВР, 2001, №25-26, ст.131.

Кримінально-процесуальний кодекс України 28 грудня 1960 року//ВВР 1961, №2, ст.15.

Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року//ВВР, 1992, №48, ст.650.