Р Е Ф Е Р А Т

Формування європоцентристського міжнародного права (1492-1914рр.)

З М І С Т

Стр.

Вступ 3-4

Розділ 1. Міжнародне право від Вестфальського

миру 1648р. до першої Гаазької конференції миру 5-15

Розділ 2. Міжнародне право періоду

Гаазьких конференцій миру 16-18

Розділ 3. Доктринальні засади

європоцентристського міжнародного права 19-22

Висновки 23-24

Список використаних джерел 25

Вступ

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що розуміння і тлумачення європоцентристського міжнародного права є одним із тих, що впливають сьогодні на правотворчі та правозастосовчі процеси. Так, вчені з країн, що розвиваються, на семінарі Гаазької академії міжнародного права 1983р. „Майбутнє міжнародного права в мультикультурному світі” стверджували, що сучасне міжнародне право є європоцентристським за своєю суттю. На сьогодні вчені і практики міжнародного права одностайні в розумінні необхідності дослідження особливостей його походження та історії. В результаті сформувалася потреба у всебічному системно-концептуальному аналізі формування європоцентристського міжнародного права.

Стан дослідження проблеми визначається тим, що окремі її аспекти розглядалися вченими України (А.І.Дмитрієвим, В.І.Муравйовим, Г.О.Анцелевичем, О.О.Покрещуком). Також це питання за торкнули в своїх дослідженнях фахівці з країн СНД, зокрема І.І.Лукашук, Ю.Я.Баскін, Д.І.Фельдман. Крім того, зазначена проблема аналізувалася представниками науки міжнародного права інших країн (Жан Тускоз, Пітер Маланчук).

Головною метою даного дослідження є аналіз особливостей становлення і розвитку європоцентристського міжнародного права, визначення впливу міжнародно-правових підсистем на природу, сутність і характерні риси сучасного загального міжнародного права. Відповідно, основну увагу спрямовано на вирішення таких завдань:

1) з”ясувати особливості міжнародних відносин в цей період;

2) визначити особливості окремих інститутів і джерел міжнародного права цього періоду;

3) проаналізувати теорії, які виникали в період формування європоцентристського міжнародного права.

Об”єктом дослідження є закономірності виникнення і функціонування європоцентристського міжнародного права, міжнародно-правові відносини за участю держав, міжнародних ліг, народів, які завершувалися формуванням відповідних міжнародно-правових принципів і інститутів.

Предметом дослідження є конкретні механізми і процедури становлення норм, основних принципів і інститутів європоцентристського міжнародного права.

Зміст роботи складається із вступу, трьох розділів та висновку. У вступі обґрунтовується актуальність і важливість теми дослідження, його мета та основні завдання, дається характеристика об”єкту та предмету дослідження. У першому розділі „Міжнародне право від Вестфальського миру 1648р. до першої Гаазької конференції миру” розглядається вплив на міжнародне право Вестфальського мирного конгресу, процесів боротьби народів за незалежність та буржуазних революцій. У другому розділі „Міжнародні відносини періоду Гаазьких конференцій миру” досліджуються особливості міжнародних відносин у період проведення першої та другої мирних конференцій. У третьому розділі розкриваються ідеї міжнародного права цього періоду та результати його розвитку. У висновках підводяться підсумки дослідження.

Розділ І. Міжнародне право від Вестфальського миру 1648р. до першої Гаазької конференції миру

Істотний вплив на розвиток міжнародного права мав Вестфальський мирний конгрес, що завершив новий поділ Європи після Тридцятилітньої війни підписанням 24 жовтня 1648 року Вестфальського трактату.

Релігійна за своїми чинниками Тридцятилітня війна мала широкі політичні наслідки. Адже ще в ХVI столітті мирне життя західноєвропейських держав було збурене реформаційним рухом – протестанти вимагали визнати право на релігійну свободу і утворення самостійного суспільства віруючих, вільного від будь-якої залежності від римського первосвященика. Ця боротьба призвела до кровопролитного міжнародного зіткнення, яке упродовж тридцяти років точилося у німецьких областях і пізніше зовсім змінило всю європейську політичну систему.

Але переговори про мир почалися задовго до 1648р. Внаслідок цього відбувалися різні зміни у відносинах між державою і церквою. В результаті напрям міжнародної політики визначався здебільшого державними цілями. Фактично в житті європейських народів виник перший історичний прецедент, коли представники різних держав спільно обговорювали свої справи і прагнули встановити порядок, обов”язковий для всіх народів.

Після тривалих прелімінарних переговорів, уповноважені майже всіх європейських держав, за винятком Росії, Польщі та Англії, зібралися на конгрес, засідання якого відбувалися у двох, розташованих недалеко один від одного містах – Оснабрюці і Монстері. Такий поділ договірних сторін випливав з неможливості посадити за один стіл представників Швеції з уповноваженими папської курії. Тому в Оснабрюці були уповноважені Швеції, Германської імперії та інших німецьких держав, у Монстері – представники Франції, папської курії, германського імператора та інші [10;32].

Отже, Вестфальський мир, яким завершилася війна, не лише сформулював ряд нових принципів та інститутів міжнародного права, але й істотно змінив ряд інших, раніше існуючих (дипломатичні представництва, режим іноземців). Він підготував перехід до епохи буржуазного міжнародного права, що, ймовірно, і дало підставу деяким дослідникам оголосити його початком виникнення і розвитку міжнародного права [6;94].

Вестфальський трактат, що ознаменував кінець Тридцятирічної війни, був підписаний 24 жовтня 1648р. і являє два пов”язаних між собою мирні договори: Оснабрюцький (між імператором Священної Римської імперії та його союзниками, з однієї сторони, і Швецією з союзниками – з іншої) і Мюнстерський (між імператором і Францією з їх союзниками) [2;43]. Формально положення трактату стосувалися трьох основних питань: територіальних змін в Європі; релігійних відносин в Священній Римській імперії; політичного устрою. Однак, коло питань було значно ширшим. Ці положення Вестфальського трактату стали політичною і міжнародно-правовою основою подальшого розвитку міжнародних відносин європейських держав.

Серед питань правового характеру, що стали розвиватися на основі Вестфальського трактату, слід зазначити, насамперед, питання (інститут) про міжнародно-правове визнання. Як відомо, саме на Вестфальському конгресі була визнана незалежність Швейцарії і Нідерландів. В зв”язку з цим і виявилася вперше сформульованою декларативна теорія визнання. Це проявилося також у визнанні за німецькими князями їх суверенних прав. Однак, обмежуючи право німецьких держав укладати договори