Особливими за своїм призначенням та змістом є член-ські майнові правомочності членів аграрних підприємств-підприємців кооперативного типу.

У Законі "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у ст. 7 за-значено, що майно підприємства на праві спільної частко-вої власності належить його членам. Суб'єктом права влас-ності на підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени — в частині майна, яку вони одержать при виході з підприємства. Новим у цих відносинах є також і те, що на законодавчому рівні встановлено право членів колективних сільськогосподарських підприємств (сільгоспкооперативів, спілок селян тощо) на частку в спільному майні підприємства, яка має правовий статус паю члена колективного чи іншого аграрного підприємства кооперативного типу.

Право члена підприємства на пайовий фонд майна зале-жить від його трудової участі в діяльності підприємства. Право члена на свій пай підтверджується виданою йому пайовою книжкою, де зазначається у грошовому та відсотковому вираженні його частка в спільному майні колек-тивного та іншого підприємства кооперативного типу. Па-йова книжка підписується головою, головним бухгалтером колективного сільськогосподарського підприємства та скріп-люється печаткою. Відомості про частку в спільному майні також дістають своє закріплення у відповідних книгах. Однак на практиці мають місце зловживання як при ви-значенні самого розміру частки (паю), так і при внесенні

змін у ці книжки про пайовий фонд майна. Це, по суті, є єдиною — з позиції права в цілому і з позиції громадян членів як носіїв суб'єктивних прав — хибою у правовому забезпеченні реалізації громадянами своїх прав на частку в спільній власності, оскільки зміна цієї частки не може бути проконтрольована, громадянином і, відповідно, цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої майнові членські права, що можуть порушуватися посадо-вими особами колективних та інших аграрних підприємств-підприємців кооперативного типу.

Однією з важливих форм реалізації членами аграрних підприємств кооперативного типу своїх членських майнових прав є реалізація ними прав на одержання частини прибутку від діяльності підприємства. Відповідно до ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприєм-ство", членові підприємства щорічно нараховується части-на прибутку залежно від частки у пайовому фонді. За бажанням члена підприємства нарахований йому чистий прибуток (дивіденд) може бути виплачено грошима або зараховано в збільшення його частки у пайовому фонді майна. Ці відносини детальніше регулюються Статутами підприємств кооперативного типу.

Принципово новим в українському аграрному законо-давстві є правові норми п. 2 ст. 7 та п. 2 ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", яки-ми визначаються правомочності громадян як суб'єктів пра-ва власності на майно колективних та інших аграрних підприємств кооперативного типу.

Так, відповідно до наведених норм суб'єктом права власності є члени підприємства кооперативного типу на майно свого підприємства як його члени, їм належить частина майна (пай) за правом приватної власності, яку вони одержать при виході з підприємства. Права розпоря-джатися своїм паєм на власний розсуд член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Важливим і принципово новим елементом змісту майнових, що виникають з членства, відносин є відносини спадкування майна (паю). Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство", пай може успадковуватися згідно з цивільним законодавством і статутом підприємства. Слід зазначити, що відсутність у статуті підприємства норми про спадкування або невід-повідність норм статуту нормам цивільного законодавства не можуть обмежувати право членів підприємства запові-дати свою частку в спільному його майні, а також обмежу-вати право спадкоємців на одержання спадщини, в тому числі й у натурі.

Національним аграрним законодавством встановлено принципово важливі правила щодо визначення і реалізації членами сільгосппідприємств кооперативного типу май-нових правомочностей. Відповідно до п. З ст. 9 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у разі виходу з підприємства громадянин має право на одержання своєї частки у спільному майні (паю) натурою, грошима, цінними паперами. Порядок видання-одержання паю зако-ном не врегульовано. Він регламентується нормами ста-тутів цих підприємств і, як правило, локальними правови-ми актами цих підприємств, зокрема положенням про по-рядок утворення і використання пайового фонду майна членів колективного та іншого кооперативного типу підприємства.

На практиці з цього приводу виникає чимало непорозумінь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення І використання пайового фонду майна членів таких сіль-ськогосподарських підприємств кооперативного типу зазна-чається, що у випадку виходу з членів такого підприємства пай видається тільки у разі створення селянського (фер-мерського) господарства, або ж вартість паю буде випла-чуватися протягом 10 років, або тільки в розмірі до 50 відсотків вартості паю тощо. Подібна практика, на жаль, є правомірною, оскільки ці питання не врегульовані зако-ном, а тому віднесені до локальної правотворчості. Останні приймають самі члени цих підприємств (спілок селян то-що) на їхніх загальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких локальних актів в одних випадках ста-вить за мету недопущення інших конкуруючих приватних форм господарювання, ухилення від сплати членами їхніх паїв. У цих випадках члени кооперативних підприємств позбавляють самі себе можливості одержати свою частку (пай) на цілком правомірних підставах.

Приймаючи рішення про виділення-приймання паю, слід керуватися загальними підходами щодо прав громадянина як суб'єкта аграрних та цивільно-правових відносин, з огляду на те, що тільки громадянин (як фізична особа й носій цивільної право- і дієздатності) є повноправним но-сієм суб'єктивних прав, що саме громадянин створює при-ватні юридичні особи (в тому числі й кооперативного ти-пу), що навіть Закон "Про колективне сільськогосподар-ське підприємство" хоча й нечітко,