Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Її предметом є питання, з якими громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'-яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійс-ненні своїх професійних обов'язків. Відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, забороняється розголошувати і використовувати в інтересах своїх або третіх осіб не тільки адвокату, але й помічнику адвоката, посадовим особам адво-катських об'єднань (ч. 1 і 3 ст. 9 Закону про адвокатуру).

Збереження, охорона адвокатської таємниці забезпечує довірительність, конфіденційність у стосунках адвоката з клі-єнтом.

Адвокат наділений такою сукупністю прав, яка дозволяє йому успішно здій-снювати функцію захисту в справі. Зокрема, вправі: до першого допиту підозрюваного чи обвинуваченого мати з ним побачення віч-на-віч, а після першого допиту — без обмежен-ня їх кількості і тривалості; мати побачення із засудженим і особою, до якої застосовано примусові заходи медичного ха-рактеру; бути присутнім при допитах підозрюваного і обвину-ваченого, а також при провадженні інших слідчих дій, вико-нуваних з їх участю або за клопотанням підозрюваного, обви-нуваченого чи його захисника; з дозволу особи, яка провадить дізнання, або слідчого брати участь і в інших слідчих діях; застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тих слідчих дій, в яких бере участь захисник, а також при ознайо-мленні з матеріалами справи — з дозволу особи, яка провадить дізнання, чи слідчого, а в суді, якщо справа розглядається у відкритому судовому засіданні, — з дозволу судді чи суду; ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується зат-римання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення попередньо-го слідства — з усіма матеріалами справи; виписувати з мате-ріалів справи, з якими він ознайомився, необхідні відомості; брати участь у судовому розгляді справи; подавати докази і заявляти клопотання і відводи; подавати скарги на дії і рішен-ня особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суд.

Одним із складових елементів здійснення захисту є бесіди адвоката з обвинуваченим, під час яких йому даються консу-льтації з правових питань, намічається правова позиція, з'ясо-вуються обставини, що сприяють захисту, оцінюються докази, зібрані на підтвердження обвинувачення, аналізуються дово-ди, які обвинувачений наводить на їх спростування. Побачен-ня адвоката з обвинуваченим, який перебуває під вартою, наодинці сприяє довірительності в їх стосунках.

Одним з найбільш дійових засобів, який дозволяє адвока-ту виконувати свої професійні обов'язки в кримінальному процесі, є заявлення клопотань.

Клопотання адвоката — це письмове або усне офіційне його звернення до осіб, які уповноважені здійснювати кримінально-процесуальну діяль-ність по доказуванню і приймати рішення в справі, про вчи-нення цими особами дій, що входять до їх компетенції, спря-моване на захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Заявлення клопотань адвокатом є однією з форм його участі в доказуванні і впливу на вирі-шення справи.

В клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування і приєднання до справи документів і предметів, про виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих і судових дій, про скасування або зміну запобіжного заходу, про закриття справи тощо.

Скарга адвоката на дії прокурора при проведенні ним попереднього слідства або окремих слідчих дій у справі пода-ється вищестоящому прокурору, який повинен розв'язати її протягом трьох днів і про результати повідомити адвоката

З моменту допущення до участі в справі в стадії попере-днього розслідування адвокат вправі: бути присутнім при до-питі підозрюваного, пред'явленні обвинувачення і допитах обвинуваченого, причому в справах глухих, німих, сліпих і неповнолітніх його присутність є обов'язковою (ст. 144, 438 КПК), при провадженні інших слідчих дій, виконуваних за участю підозрюваного, обвинуваченого або за їх клопотанням чи клопотанням захисника (наприклад, очної ставки, пред'я-влення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події).

При ознайомленні з матеріалами справи адвокат має право: робити виписки, мати побачення з обвинуваченим віч-на-віч, роз'яснювати йому зміст обвинувачення, обмірко-вувати з ним питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти відводи, оскаржувати дії та рішення слідчого і прокурора (ст. 219 КПК).

Позиція адвоката, тобто його думка з питань вини і відповідальності підсудного, визначається протягом усього су-дового розгляду, але остаточно формулюється і доводиться до відома суду та учасників судового розгляду лише в його про-мові під час судових дебатів.

За своєю структурою захисна промова адвоката може складатися з таких частин: вступної, викладу фактичних обс-тавин справи, аналізу й оцінки доказів, розбору юридичної сторони пред'явленого обвинувачення, характеристики особи-стості підсудного і при необхідності — потерпілого, аналізу причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, мірку-вань з приводу виду і міри покарання, цивільного позову і, нарешті, заключної.

Адвокат, який брав участь у судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складення протоколу судового засідання має право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту.

Апеляційне оскарження вироку є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний.

До розгляду справи апеляційною інстанцією, але не пізні-ше як за три доби до нього адвокат має право подати безпосе-редньо до касаційної інстанції викладені на письмі додаткові до скарги доводи і міркування, а також свої зауваження на скарги інших осіб і подання прокурора.

уд першої інстанції зобов'язаний сповістити адвоката про внесення прокурором подання або подачу скарг на