На вирок, що набрав законної сили, та ухвалу апеляційного суду адвокат при згоді на це підзахисного подає касаційну скаргу до Верховного Суду України.

Право на захист законних інтересів у кримінальному процесі забезпечується також потерпілому, цивільному пози-вачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпе-чення цього права є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.

Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ч. 1 ст. 49 КПК). Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили при провадженні в кримінальній справі до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків (ч. 1 ст. 50 КПК), який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Потерпілий і адвокат як його представник мають право: подавати докази: заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід-ства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчо-го, прокурора і суду, а також на вирок або ухвали суду і постанови судді.

Під час судового розгляду справи потерпілий та його представник мають право заявляти відводи і клопотання, вис-ловлювати свою думку про клопотання інших учасників судо-вого розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, ставити запитання свідкам, експерту, спеціалісту і підсудним, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів

У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки об'-єктивно він заінтересований в тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а особа, яка його вчинила, була притягнута до кримінальної відповідальності.

Промова адвоката — представника потерпілого, з якою він виступає в судових дебатах, є обвинувальною. В ній вик-ладаються фактичні обставини справи, аналізуються докази, даються юридична оцінка злочину, характеристика потерпіло-го і підсудного, аналіз причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, викладаються міркування з приводу покаран-ня, причому небажано, щоб він вказував, який конкретно вид і міру покарання судові слід обрати для підсудного.

ивільний позивач або адвокат як його представник має право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого, суддю і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід-ства; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.

Цивільний відповідач і адвокат як його представник сто-ять на стороні захисту, бо вони заінтересовані в тому, щоб факт вчинення злочину, матеріальна шкода, винність обвину-ваченого в їх вчиненні не були доведені і, отже, в задоволенні позову було відмовлено. В своїй промові під час судових дебатів вони повинні торкатися лише питань доведеності вчи-нення злочину і його цивільно-правових наслідків.

Потерпілий, цивільні позивач і відповідач та їх представ-ники вправі протягом трьох діб після його складення ознайо-митись з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду такі ж, як і зауважень захисника підсудного.

Адвокат як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача вправі оскаржити вирок у касацій-ному порядку. Суд повинен сповістити його про внесене прокурором подання та про подані скарги іншими учасниками судового розгляду. Він має право ознайомитися з ними в суді і подати свої заперечення.

Адвокат як представник має право брати участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції і давати там пояснення (ч. З ст. 360 КПК), підтримуючи свою скаргу чи скаргу свого довірителя і заперечуючи при наявності підстав проти подання прокурора і скарг інших учасників процесу.

Адвокат не може бути допитаний як свідок про обстави-ни, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'я-зків представника потерпілого, цивільного позивача і цивіль-ного відповідача

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у кримінальній справі мають право на забез-печення їх безпеки. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявлен-ні, запобіганні, припиненні і розкритті злочинів (ст. 2 і З Закону про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві).

Література:

1. онституція України: Прийнята на пґятій сесії Верховної Ради України 28 черв.1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2. вятоцький О. Д., Михеєнко М. М. Адвокатура України: Навч. посібник для студентів юрид. вищих навч. закладів і фак. – К.: Ін Юре. – 1997. – с. 93-121

3. акон України “Про адвокатуру”: Прийнято Верховною Радою України 19 грудня 1992 р.