зарубіжними
партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються
відповідно до умов і цін світового ринку.
2. На продукцію підприємств, які займають монопольне
становище на ринку товарів, що визначають масштаб цін в економіці
і соціальну захищеність громадян, допускається державне
регулювання цін відповідно до Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( ).
При цьому державні ціни повинні враховувати середньогалузеву
собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень
рентабельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівень
рентабельності не забезпечується державними цінами, то держава
повинна забезпечити його дотацією за умови, що продукція
підприємства є суспільно необхідною.
У разі порушення підприємством державної дисципліни цін на
продукцію надлишково одержана сума підлягає вилученню. Крім того,
з підприємства стягується штраф у порядку і розмірах, встановлених
законодавчими актами України.
Стаття 24. Фінансові та кредитні відносини
1. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є
прибуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від
продажу цінних паперів, пайові внески членів трудового колективу,
підприємств, організацій, громадян та інші надходження.
2. Підприємство користується банківським кредитом на
комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на
договірній основі право використовувати свої вільні кошти і
встановлювати проценти за їх використання.
Державним підприємствам забороняється виступати гарантами
при наданні суб'єктам підприємницької діяльності банківських
кредитів. ( Пункт другий статті 24 доповнено абзацом другим
згідно із Законом N від 05.07.95 )
3. Підприємство має право відкривати поточні та вкладні
(депозитні) рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення
всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за
своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється
Національним банком України. Повідомлення про відкриття або
закриття своїх рахунків у банках підприємство зобов'язане
надіслати податковому органу, у якому воно обліковується як
платник податків. Таке повідомлення протягом трьох робочих днів із
дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або
закриття) має бути подане безпосередньо або надіслано на адресу
відповідного податкового органу поштою з повідомленням про
вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття
рахунків підприємства встановлюються центральним податковим
органом України. ( Частина третя статті 24 в редакції Закону
N від 16.12.97 )
( Пункт 3 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III ( ) від 10.01.2002 )
( Дію пункту третього статті 24 припинено строком на один рік в
частині права підприємств відкривати рахунки для зберігання коштів
у будь-якому банку інших союзних республік та держав згідно з
Постановою ВР N від 04.07.91 )
4. Підприємства самостійно встановлюють черговість і напрями
списання коштів з власних рахунків, яке здійснюється установами
банків за дорученням таких підприємств, крім випадків,
передбачених законами України. Розрахунки підприємств за своїми
зобов'язаннями провадяться через установи банків у порядку,
встановленому Національним банком України відповідно до законів
України. ( Пункт 4 статті 24 в редакції Закону N від
16.10.96 )
5. Підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи,
надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами)
процентів за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод
підприємство може застосовувати в господарському обороті векселі.
6. Підприємство несе повну відповідальність за додержання
кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке
не виконує своїх зобов'язань по розрахунках, може бути оголошено
господарським судом банкрутом у порядку, встановленому Законом
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( ). ( Пункт 6 статті 24 в редакції Закону
N від 14.10.92, із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV ( ) від 15.05.2003 )
Стаття 25. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну
діяльність.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною
зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами
України.
2. Порядок використання виручки підприємства в іноземній
валюті визначається валютним законодавством України. ( Пункт 2
статті 25 в редакції Декрету N від 19.02.93 )
3. Підприємство має право одержувати кредити від своїх
зарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланс
підприємства і використовується ним самостійно. По одержаних
підприємством кредитах держава відповідальності не несе.
Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність,
може відкривати за межами України свої представництва та виробничі
підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.
4. Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з
питань економічної, технологічної, екологічної та соціальної
безпеки контролюється державними органами.
Стаття 26. Соціальна діяльність підприємства
1. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов
праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного
страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються
трудовим колективом за участю власника чи уповноваженого ним
органу відповідно до статуту підприємства, колективного договору
та законодавчих актів України.
Трудовий колектив і власник чи уповноважений ним орган
(адміністрація) в плані соціального розвитку враховують розвиток
місць компактного проживання членів свого колективу.
2. Підприємство зобов'язане забезпечити для всіх працюючих на
підприємстві безпечні та нешкідливі умови праці і несе
відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду,
заподіяну їх здоров'ю та працездатності.
3. Підприємство здійснює підготовку кваліфікованих робітників
та спеціалістів, їх економічне і професійне навчання у власних
навчальних закладах або за угодами в навчальних закладах,
підпорядкованих державним органам освіти, іншим відомствам і
підприємствам.
Підприємство надає пільги працюючим випускникам
професійно-технічних, середніх спеціальних та вищих учбових
закладів відповідно до законодавства України.
4. Пенсіонери та інваліди, які працювали до виходу на пенсію
на підприємстві, користуються нарівні з його працівниками наявними
можливостями медичного обслуговування, забезпечення житлом,
путівками в оздоровчі та профілактичні заклади та іншими
соціальними послугами та пільгами згідно з статутом підприємства.
5. Підприємство зобов'язане постійно поліпшувати умови праці
та побуту жінок, підлітків, забезпечувати їх роботою переважно в
денний час із скороченим робочим днем, жінок, які мають малолітніх
дітей, вагітних жінок переводити на легшу роботу з нешкідливими
умовами праці