N 1708-III ( ) від 11.05.2000 )

5. Посадові особи підприємств за порушення порядку подання

статистичної інформації та адміністративних даних несуть

відповідальність відповідно до законодавства.

( Пункт 5 статті 29 в редакції Закону N 3047-III ( ) від

07.02.2002 )

Стаття 30. Комерційна таємниця підприємства

1. Під комерційною таємницею підприємства маються на увазі

відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією,

управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є

державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може

завдати шкоди його інтересам.

2. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну

таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником

підприємства. Відомості, які не можуть становити комерційної

таємниці, визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Відповідальність за розголошення відомостей, які

становлять комерційну таємницю підприємства, і порядок охорони

таких відомостей встановлюються законодавчими актами України.

Стаття 31. Відповідальність підприємства

1. За порушення договірних зобов'язань,

кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості

продукції та інших правил здійснення господарської діяльності

підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством

України.

Сплата штрафів за порушення умов договору, а також

відшкодування завданих збитків не звільняють підприємство без

згоди споживача від виконання зобов'язань щодо поставок продукції,

проведення робіт чи надання послуг.

2. Підприємство зобов'язане:

охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших

шкідливих впливів;

відшкодувати відповідній Раді народних депутатів збитки,

завдані нераціональним використанням землі та інших природних

ресурсів і забрудненням навколишнього середовища;

забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми

і вимоги щодо захисту здоров'я його працівників, населення і

споживачів продукції;

у випадках, передбачених законодавством, підприємство

зобов'язане сплачувати штрафи відповідним місцевим Радам народних

депутатів.

Стаття 32. Контроль за діяльністю підприємства

1. Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства

здійснюють державна податкова інспекція, державна

контрольно-ревізійна служба, державні органи, на які покладено

нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та

екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства

України. ( Частина перша пункту 1 статті 32 із змінами, внесеними

згідно із Законом N від 17.06.93 )

Органи, що контролюють окремі сторони діяльності

підприємства, здійснюють повноваження в межах своєї компетенції,

яка встановлюється законодавчими актами України. Підприємство має

право не виконувати вимоги цих органів, якщо ці вимоги виходять за

межі їх повноважень.

2. Підприємство має право на одержання інформації про

результати інспектування і перевірок протягом 30 днів від їх

початку. Дії службових осіб, які здійснювали інспектування і

перевірку, можуть бути оскаржені власником (керівником для

державного) підприємства в порядку, передбаченому законодавством

України.

3. Службові особи організацій та органів, що проводять

перевірку підприємства, несуть відповідальність за розголошення

комерційної таємниці підприємства згідно з статтею 30 цього

Закону.

4. Контроль окремих сторін діяльності об'єднання підприємств

здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Стаття 33. Відносини підприємства з місцевими Радами

народних депутатів

1. Взаємовідносини підприємства з органами державного

управління і місцевого самоврядування будуються відповідно до

цього Закону, Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів

України та місцеве самоврядування" ( ), інших законодавчих

актів України, які встановлюють компетенцію цих органів.

2. Підприємство має право на строго добровільній основі брати

участь у формуванні позабюджетних цільових фінансових фондів

республіки і місцевих Рад народних депутатів.

3. Підприємство бере участь на добровільній договірній основі

в роботі по комплексному економічному і соціальному розвитку

території, що проводиться місцевою Радою народних депутатів.

Підприємство зобов'язане за рішенням місцевої Ради народних

депутатів створювати за рахунок її коштів спеціальні робочі місця

для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх

професійну підготовку.

Рада народних депутатів має право залучати підприємства на

непрофільні роботи в разі стихійного лиха, а також на підставі

постанов Кабінету Міністрів України, пов'язаних з надзвичайними

ситуаціями.

4. Вилучення об'єктів соціально-культурного та побутового

призначення, житла, збудованих за рахунок коштів підприємств,

місцевими Радами народних депутатів або іншими органами без згоди

власника та трудового колективу підприємства не допускається.

Частина житла, що передається підприємством місцевим Радам

народних депутатів, встановлюється законодавчими актами

України.

Розділ VII

ЛІКВІДАЦІЯ І РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

Стаття 34. Умови ліквідації і реорганізації підприємства

1. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ,

виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням

вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у

випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за

участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати

такі підприємства, чи за рішенням суду. Реорганізація

підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку,

може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку,

передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства,

яка може призвести до екологічних, демографічних та інших

негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території,

повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.

( Пункт перший статті 34 в редакції Закону N від

02.03.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV

( ) від 15.05.2003 )

2. Підприємство ліквідується також у випадках:

визнання його банкрутом;

якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства

через невиконання умов, встановлених законодавством, і в

передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або

не змінено вид діяльності;

якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі

документи і рішення про створення підприємства;

на інших підставах, передбачених законодавчими актами

України.

3. При реорганізації і ліквідації підприємства звільнюваним

працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів

відповідно до трудового законодавства України.

4. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з

моменту виключення його з державного реєстру України.

5. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі

майнові права та обов'язки кожного з них переходять до

підприємства, яке виникло в результаті злиття.

При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього

переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного

підприємства.

6. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які

виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом

(балансом) у відповідних частинах майнові права