Не дивлячись на теоретичну і практичну необхідність дослідження правових питань структури і діяльність ОБСЄ, дану тему сміливо можна віднести до розряду практично не розроблених в науці міжнародного права. Причиною цього були різного роду обставини і в першу чергу. Політичні. Організація з безпеки співробітництва в Європі створювалась як “міст” з метою подолання конфронтації між країнами Заходу і Сходу. Припинення холодної війни та встановлення стабільності в Європі. Як на Заході так і на Сході Європи до ОБСЄ ставилися по-різному. На Сході панував нігілізм у відношенні як до західноєвропейських організацій так і до проблем безпеки, миру і співробітництва, що врешті і зумовило відсутність повноцінних наукових розробок з даної тематики. Та невелика кількість публікацій, які мали місце в радянській політичній і міжнародно-правовій літературі і які присвячені процесу НБСЄ/ОБСЄ відображають відбиток холодної війни і ідеологізації міжнародних відносин. Що стосується публікацій за останні роки, то вони присвячені переважно таким питанням як – забезпечення права в країнах-учасницях ОБСЄ, дотримання принципів демократії, поваги і захисту прав людини, а також приведення законодавства держав-учасниць ОБСЄ з прав людини у відповідність з міжнародними стандартами.

Не дивлячись на те, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі не є органом європейської інтеграції, однак на сучасному етапі ???, стандарти і механізми діяльності ОБСЄ створюють передумови для подальшого розвитку інтеграційних процесів в Європі в різних сферах.

Разом з тим , важливо підкреслити і такий момент, що виконання окремими державами-учасницями зобов’язань прийнятих в рамках ОБСЄ є необхідною умовою їх вступу до Європейського союзу. Ради Європи та ін. міжнародних організацій.

На Заході діяльність ОБСЄ отримала додатній аналіз. Однак і тут варто відзначити, що західноєвропейські юристи-міжнародники значно більше уваги звертали на основні напрямки практичної діяльності Організації і її досягнення в конкретних сферах діяльності (захист прав національних меншин, забезпечення прозорості виборів, співробітництво у гуманітарній сфері, сфері раннього попередження конфліктів та ін.), в той час як аналіз правових аспектів функціонування Організації, за певними винятками, носив описовий характер.

Вказані обставини свідчать про актуальність і назрілу необхідність комплексного вивчення правових аспектів і особливостей діяльності ОБСЄ.

Джерельну базу дисертаційного дослідження склали: міжнародно-правові акти НБСЄ/ОБСЄ, положення органів та інститутів ОБСЄ, рішеня органів ОБСЄ, Статут ООН, резолюції Генеральної Асамблеї ООН, конвенції та інші міжнародні договори, а також щорічні звіти щодо діяльності ОБСЄ, збірники статтей, періодичні видання тощо.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розкритті міжнародно-правових аспектів діяльності ОБСЄ, її структури, форм діяльності і правової природи як міжнародної організації, а також її місце і ролі в європейській політичній системі.

Відповідно до поставленої мети, конкретними завданнями дисертаційного дослідження є наступні:

Аналіз правової природи ОБСЄ, зокрема ознак, що характеризують її як міжнародну організацію, а також особливості її правової природи.

Дослідження правових аспектів діяльності внутрішньо організаційного механізму ОБСЄ, а зокрема:

а) аналіз структури і принципів формування органів Організації;

б) аналіз правових засад організації і діяльності ОБСЄ;

в) вивчення процедури прийняття рішень її органами;

г) розгляд питань, які відносяться до компетенції установчих органів Організації;

д) виявлення функціональних зв’язків між органами ОБСЄ;

е) визначення тенденцій подальшого розвитку структури ОБСЄ, пов’язаних з необхідністю підвищення ефективної діяльності Організації.

Дослідження механізму міжорганізаційного співробітництва ОБСЄ та її органів з механізмами та органами ООН, Європейського Союзу, НАТО та ін. Роль цього механізму в реалізації мети і завдань ОБСЄ.

Формування і обґрунтування пропозицій щодо першочергових і перспективних напрямків співробітництва України з Організацією з безпеки і співробітництва в Європі.

Теоретична і методологічна основа дисертаційного дослідження. В процесі роботи над дисертацією були використані праці російських юристів-міжнародників Ігнатенко Г.В., Собакіна Г.В., Шичаніна І.О., Осінцева Ю.В., Талалаєві А.Н., Ганюшкіна Б.В., Зайцевої О.Г., Мазова В.О., Лук ошука І.І., Калініна С.О., Ушакова М.О., Крилова М.Б., Скакунові Е.І., Бахова О.О., Нематаєвої Т.М., Осінцевої Ю.В., Левіна Д.Б. і деяких інших авторів. Що стосується українських юристів-міжнародників, то за невеликим винятком, проблеми даної теми вони достатньо не займалися.

Серед іноземних вчених і політичних діячів, праці яких були використані в процесі написання даної роботи, слід назвати імена Д.Анцілотті, Ж.М.Аманжолова, Е.Х. де Аречага, М.Банана, Р.Б’єржаника, Д.Боуета, І.Новака, В.Дженкса, А.Крайкенмайер, М. Ван дер Стула, М.Дрюбросільського, В.Фрідмана, Ш.Базена, С.Іглтона, М.Поточного, К.-А.Кольяра, В.Моравецького, К.Перрі, П.Градзінські, Г.Кельзена, Г.Шермрса. А.-Х.Робертсона, Ф.Сейертеза, Н.-Д.Уайта, М.Ляхса, Ф.Куїна та ін.

Юридичний фундамент дисертації складають установчі документи (Заключний акт, Паризька Хартія для Нової Європи) ОБСЄ, декларації і рішення, прийняті в рамках Організації, угоди ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями, а також з державами, внутрішні регламенти, постанови органів Організації. З метою проведення порівняльного аналізу в роботі використані установчі акти інших міжнародних організацій, зокрема Ради Європи, ООН і її спеціалізованих установ.

Для більш повного розкриття теми знадобилося також вивчення спеціальної літератури з